Чому український мед високо оцінюють європейці та як вдалося отримати довіру зарубіжних партнерів розповів vycherpno.ck.ua директор заводу «BEEHIVE» Олег Барскій.
- За яких умов був відкритий завод (іноземні інвестиції/внутрішні капіталовкладення)?
- Ми залучили міжнародні австрійські інвестиції. Це показник надійності підприємства. Ми вважаємо, що це добре і правильно для України, адже це її розвиток. Також у відкритті заводу допомогли й акціонери з України.
- У чому полягає основна робота підприємства (який шлях має пройти мед на прикладі вашого підприємства, щоб вийти на ринок)?
- Завод «Beehive» не випадково розташований у Черкаській області, адже в радіусі 150 км – одні із наймедоносніших регіонів України. Спочатку ми купуємо мед в українських пасічників, а це сотні приватних підприємців. Окрім цього, ми розвиваємо і власний проект – пасіку із 1000 вуликів, наразі це одна з найбільших промислових пасік в Україні. Після забору ми контролюємо його якість на трьох етапах у спеціальних лабораторіях: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у нашій лабораторії, ми контролюємо якість продукту в міжнародних лабораторіях – Intertek («Інтертек»), QSI («К’юЕсАй»). Ми перевіряємо мед на наявність антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів тощо. Потім його гомогенізуємо й фільтруємо (від природніх залишків комах, воску тощо). Опісля фасуємо у бочки чи банки і таруємо – готуємо до постачання.
Ми працюємо у двох форматах: B2B («бітубі» — сировина у бочках), і B2C («бітусі» — кінцевий продукт, тобто мед у банках, який ми продаємо в Україні та за кордоном). Зауважу, що ми не розділяємо переробку меду на українську якість і європейську. Ми відразу робимо мед високої якості і продаємо його і там, і тут.
- Наскільки складно дотримуватись європейських стандартів?
- Європейських стандартів дотримуватись складно тим, хто від самого початку створює свій продукт не за ними. Якщо ви з самого початку побудували завод чи зробили технологію, які не відповідають стандартам, то марно перебудовувати, краще зробити заново. Наша команда будувала завод відповідно до стандартів, тому нам їх дотримуватись нескладно, ми із самого початку взяли високу планку і її дотримуватимемось.
- Наскільки складно українському підприємству вийти на європейський рівень?
- Спробувати вийти на європейський ринок не складно, але залишитись на ньому – завдання не із простих. Європейці набагато більше цінують роботу за стандартами, сертифікований продукт і хорошу якість.
- Як вдалося налагодити співпрацю з країнами ЄС?
- До нас приїжджали німецькі партнери на завод. Вони подивились і сказали, що у деяких німецьких заводів немає того, що маємо ми. Тому інколи ми навіть кращі за європейців. Приємно це для України? Звичайно, приємно. Тому ми намагаємося тримати марку і нам подобається це робити. Я вважаю, що всі підприємства в Україні повинні прагнути цього.
- Чим ви займались до того, як очолити завод «Beehive»?
- Наша команда мала декілька проектів з будівництва житлових комплексів. Також ми займались переробними підприємствами у вугільній сфері. Ми будували інноваційну переробну фабрику, але так склалось, що вона залишилась на захопленій території (маються на увазі окуповані території Донецької та Луганської областей – ред.).
- Чому вирішили створити медовий бізнес?
- Після не дуже хороших подій у нашій країні ми шукали діяльність, якою можна було б зайнятися. Ми шукали щось українське, в чому Україна по-справжньому сильна, шукали щось соціально-відповідальне чи що. Для нас пріоритетним був розвиток галузі, створення імені для країни та величезний потенціал для соціальної відповідальності. Мед – це такий продукт, який природно збирається і ми не вдаємося ні до чого поганого, добуваючи його. При цьому всьому він дуже корисний.
