Яка історія існування цього скверу та які варіанти реконструкцій планувалися на цьому місці, пише черкаський краєзнавець Борис Юхно у Facebook.

Так, він зауважує, що за три п’ятирічччя обіцянок реконструкції скверу чого там тільки не мало б з’явитися – і фонтан, і венеціанська карусель, і навіть підземна аптека-музей.

Втім за словами краєзнавця, намагалися його реконструювати і значно раніше, пише zmi.ck.ua.

"Ось замітка у “Черкаській правді” від 5 липня 1968 року: “Починаються роботи по благоустрою площі у центрі Черкас перед десятиповерховими житловими будинками. Головною прикрасою площі стане декоративний басейн з двома фонтанами, який тут збудують. Довжина його 60 і ширина 16 метрів. Над водною поверхнею нависне ажурний місток. Увечері сюди спрямують промені прожекторів, які розцвітять воду різнобарвними вогнями. Широке застосування на площі знайдуть малі архітектурні форми, декоративне озеленення. Проект благоустрою розроблено у філіалі інституту “Діпроцивільпромбуд”. Але не встигла на газетній шпальті фарба висохнути, як від задуму відмовилися: заскладний в обслуговуванні інженерний об’єкт",- пригадує Борис Юхно.

Натомість там відкрили гастроном і кафе 21 квітня 1970 року. Згодом гастроном приурочили до 50-річчя утворення СРСР. Кафе “Веселку” закрили з початком 1990-х.

Сам же проект "Юності" - довгий магазин та зелену зону - розробили в “Діпроцивільпромбуді”, займалася ним творча бригада під керівництвом Олександра Сидоренка. Відкрили сквер у червні 1969-го. Магазин прикрасили великі вітражі.

"Справді любив цей “вагон” з купою секцій-кишень, де у дитинстві навіть з рублем почувався солідним покупцем. Ти ще не знав, що тобі треба, але привід зазирнути, наприклад, у “Сувеніри” по якийсь місцевий значок з Машбуду завжди був",- пише про перелік товарів магазину Борис Юхно.

У самому ж сквері, каже Борис Юхно, збереглись дві мозаїчні чаші і ваза.

"Готували сквер до 50-річчя революції, залишки старої забудови аврально засипали. Позаяк у складовій флори сквер ще довгенько залишався аскетичним, його окрасою стали жовто-зелені наземні ліхтарі, які єдиним ансамблем засяяли і в інших міських зонах відпочинку: теж наземні або коротші з плафонами – на стовпах. Ну й звісно – дві мозаїчні чаші і ваза".