«Незважаючи на кількість ДТП, крадіжок та вбивств, у місті й досі не ввели цю систему… До того ж, за допомогою цієї системи можна стежити за громадським транспортом, моніторити стан вуличних об’єктів комунальними службами та ін.», — йдеться у тексті петиції.
А вже 10 червня на проєктну документацію «Безпечного міста» у Черкасах спрямували 1,5 мільйона гривень. Це питання вирішили на засіданні виконавчого комітету Черкаської міської ради. Однак член виконкому Ігор Зайчук зазначив, що закупівля камер, яка передбачена документом, — це ще не реалізація проєкту, пише «Черкаський край».
— Лише закупівля камер — це профанація. Потрібно створювати контрольні пункти, єдину диспетчерську, забезпечити доступ правоохоронним органам і міській раді до системи відеоспостереження, — прокоментував Ігор Зайчук.
На впровадженні цієї потрібної в обласному центрі системи є чимало охочих заробити. Торік щонайменше дві компанії пропонували своє програмне забезпечення. Лік коштам, витраченим на безпеку, йде на мільйони гривень.
Аби втілити лише перший етап (а їх усього три) встановлення в Черкасах пропонованої одними зі столичних розробників такої системи, необхідно близько 3-3,5 млн. грн. За ці кошти фірма пропонувала створити хмарну платформу, облаштувати моніторинговий зал та 15-20 вузлів відеоспостереження з функцією розпізнавання номерних знаків, кольору та марки автомобілів. Вартість втілення всього проєкту мала сягнути 10 млн. грн., адже, щоб «покрити» камерами всі транспортні потоки міста, необхідно облаштувати до 100 вузлів відеоспостереження. Для порівняння: в містах, де вже діє система «Безпечне місто», встановлено сотні камер: в Одесі — 974, в Дніпрі — 750 (цього року планують встановити ще 350), у Львові — 112 камер (дані за 2019 рік).
Інша фірма пропонувала встановити обладнання та програмне забезпечення за приблизною ціною 4,7 млн. грн. Та тоді міські депутати визначили інші пріоритети освоєння коштів. Тож до питання повернулися цього року.
Історія встановлення камер у Черкасах
У 2012 році було придбано та встановлено п’ять камер відеоспостереження, сигнал з яких виведено до чергової частини ГУНП, на суму 135 070 грн.
У 2013 році спільно з правоохоронними органами було визначено місця та встановлено десять камер відеоспостереження на 324 000 грн., придбано сервер для зберігання інформації на суму 74 050 грн., які передано для роботи ГУНП в Черкаській області.
У кінці 2016 року придбано 25 камер відеоспостереження з комплектом обладнання для їх монтажу, на загальну суму 761 688 грн.
У 2018 році виготовлено ПКД на приєднання 25 камер до електромережі на загальну суму 48 985 грн.
У 2019 році було закладено 1 655 000 грн. на придбання нових камер спостереження і приєднання до електромережі мережі Інтернет тих, що придбані в 2016 році.
2020 рік — ще 1,5 мільйона.
Замість післямови
А які ж результати цієї уже кількамільйонної «камеризації» міста? Про них щось не чути. Що наспостерігали камери і кому це допомогло?
Чи не нагадує така ситуація із встановленням окремих камер українську приказку «носити воду решетом»? Адже замість того, щоб один раз як в інших містах (та навіть у селах області) втілити згаданий проєкт, чиновники та депутати Черкас щороку направляють гроші, перерозподіляють, слухають пропозиції розробників та продавців і… знову грузнуть у трясовині суперечок. Можливо, просто декому так вигідніше освоювати кошти?
