Український бізнес одержав миттєве зниження тарифних бар’єрів — те, що раніше здорожчувало українські товари на європейському ринку. Однак, окрім тарифних, є ще нетарифні перешкоди. От із ними все трохи складніше.
Аби повноцінно економічно «увійти» на європейський ринок із 500 мільйонами споживачів, Україна зобов’язалася виконати «домашнє завдання». Зокрема, привести технічні вимоги та стандарти для товарів, що перебувають в обігу на українському ринку, у відповідність до європейських, а також змінити процедури державного нагляду за додержанням цих вимог. Навіщо це потрібно?
Коли всі українські вимоги до товарів та процедури нагляду відповідатимуть європейським, а Євросоюз довірятиме Україні та її органам нагляду, вітчизняним компаніям у перспективі не потрібно буде двічі отримувати сертифікати та інші подібні документи для експорту. Для тих компаній, які вже експортують, це зекономить час і гроші, адже достатньо буде пройти процедури один раз. Для внутрішніх виробників це відкриє європейський ринок і полегшить доступ до інших світових ринків, пише kray.ck.ua.
Що стосується вимог до нехарчової продукції, парламент уже прийняв сім основних законів, Уряд та різні держоргани оновили та схвалили 62 технічних регламенти, близько двох третин з них відповідають європейським актам. Технічні регламенти регулюють певний сектор виробництва, вони обов’язкові для виробників.
Також більше половини національних стандартів гармонізовані відповідно до європейських та міжнародних.
Однак для того, щоб Євросоюз дійсно довіряв Україні і був упевнений у тому, що українські виробники насправді виконують вимоги технічних регламентів, ще потрібно реформувати державну інфраструктуру. Вже розпочали свою роботу відповідні органи — Національне агентство з акредитації України, Національний орган стандартизації, Держпродспоживслужба. Загалом за координацію впровадження змін у сфері нехарчової продукції відповідає Міністерство економічного розвитку і торгівлі.
Впроваджувати ці зміни Україні допомагає Євросоюз через фінансування проектів.
Як працювала система раніше? Ще з радянських часів в Україні були обов’язковими державні стандарти під кожен окремий продукт (ДСТУ або ГОСТи). Кожне підприємство спочатку повинно заплатити кошти за те, щоб одержати папірець, що продукт відповідає держстандарту, пройти процедуру обов’язкової сертифікації. І тільки тоді новий продукт можна було випускати на ринок.
В Європі підхід інший: обов’язковими є лише технічні регламенти (нормативно-правові акти), які встановлюють вимоги до продукції відповідного сектору. Важливо лише, щоб продукт відповідав регламенту, а безпечність підприємство може забезпечити або державним стандартом, або власно розробленим стандартом. Процедура оцінки відповідності продукції регламенту зазначена в самому регламенті. А проводить її сам виробник або акредитований та призначений орган з оцінки відповідності — державний або приватний.
Зараз країна переходить до європейської моделі — виробникам потрібно буде проходити оцінку відповідності своїх товарів технічним регламентам, таким самим, як у ЄС.
Кожен регламент встановлює вимоги до безпечності відповідного виду продукції. Наприклад, у нас уже прийняті європейські регламенти безпеки машин, низьковольтного обладнання, обладнання що працює під тиском, медичного обладнання, обладнання для шахт, ліфтів, вимірювальних засобів, вибухових матеріалів промислового призначення, для іграшок тощо.
Європейська модель змінює підхід: виробник самостійно несе відповідальність за те, що його продукт відповідає регламенту.
Для деяких видів продукції достатньо лише самостійної оцінки виробником та декларації від нього, що продукція відповідає встановленим вимогам. Натомість для категорій товару, які вважаються більш небезпечними для життя і здоров’я людей, відповідним чином акредитований і призначений орган з оцінки відповідності (державний або приватний) має провести оцінку відповідності технічному регламенту та видати сертифікат.
Усі товари вибірково перевіряють через так званий ринковий нагляд, коли товар уже стоїть на полиці магазину. В Україні є дев’ять органів державного ринкового нагляду: Держпродспоживслужба, Держлікслужба, Морська адміністрація, Держпраці, ДСНС, Держархбудінспекція, Укртрансбезпека, Держекоінспекція. Вони відповідають за конкретні технічні регламенти та мають право прийти з плановою перевіркою в магазин і перевірити продукцію, що продається, на відповідність технічним регламентам.
Але зробленого поки що недостатньо для того, щоб європейці не змушували українських підприємців проходити паралельну оцінку відповідності технічним регламентам уже в ЄС. Щоб це стало реальністю, потрібно підписати угоду ACAA (угоду про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції) в кожному секторі відповідно до сфер технічних регламентів. У першу чергу вона охоплюватиме 27 видів продукції, щодо яких Україна взяла зобов’язання згідно з додатком ІІІ до Угоди про асоціацію України з ЄС, але в перспективі можливе їх розширення.
Підписавши цю угоду, Євросоюз визнає, що наше законодавство, інституції та інфраструктура, технічні регламенти і стандарти відповідають його вимогам.
Щоправда, навіть після підписання угоди така «лібералізація регулювання» пошириться лише на перші пріоритетні сфери: машини (від дрилів та бензопил до кранів і турбін), для низьковольтного обладнання, що охоплює майже всю побутову техніку, а також на вимоги до електромагнітної сумісності товарів. Інші сектори додаватимуть поступово після адаптації відповідних регламентів і стандартів до європейських норм, створення, посилення та навчання органів, котрі оцінюють відповідність, і лабораторій необхідного рівня. Після усіх цих змін на кожний сектор Україна та ЄС будуть поширювати таку угоду. І тільки після цього можна буде говорити про повну ліквідацію технічних бар’єрів у торгівлі.
Послуги, які надає орган сертифікації ДП «Черкасистандартметрологія»:
оцінювання відповідності продукції вимогам технічних регламентів:
Технічний регламент безпеки машин;
Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання;
Технічний регламент засобів індивідуального захисту;
Технічний регламент мийних засобів;
Технічний регламент безпечності іграшок;
сертифікація вітчизняної та імпортної продукції, що випускається серійно;
сертифікація партій імпортної та вітчизняної продукції;
проведення атестації виробництва продукції;
видача довідок по запитах організацій та фізичних осіб;
сертифікація послуг:
готельні та з тимчасового проживання;
підприємств громадського харчування та ресторанного господарства;
перукарень.
Контактні телефони:
щодо промислової продукції та послуг:
(0472) 36-12-17, 36-12-15, 33-07-11, тел-факс (0472) 36-12-17
e-mail: [email protected]
щодо харчової та сільськогосподарської продукції:
(0472) 33-11-01 e-mail: [email protected]
Транспорт і зв'язок
