«Це одне з підприємств, що функціонує на території нашої громади. І хоч зараз воно переживає не найкращі часи, ми все одно хочемо його зберегти. Адже це й робочі місця, й граніт, щебінь, відсів – необхідні матеріали, за якими, в разі закриття, доведеться їздити за тридев’ять земель. А найгірше – створять нам озеро в центрі селища, куди місцеві злочинці скидатимуть відходи награбованого. Кому це потрібно?» − нарікає громадський активіст Анатолій Лазаренко.
Такої ж думки й голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий. «Це наша біда, − вболіває чиновник. – Там майже мільйон заборгованості із заробітної плати та енергоносіїв. Від електропостачання через це відімкнули. Припинилось відкачування води, рівень якої постійно зростає. Добре, хоч електронасоси заздалегідь познімали, щоб не залило. Підприємство підпорядковується облавтодору. Якщо воно державне й облавтодор з ним не може впоратись, то виокремили б його, зареєстрували як окрему юридичну особу. Тоді б його легше було врятувати. Не може гранітний кар’єр, у країні, де будуються й ремонтуються дороги, йде будівництво, бути збитковим. Та нам і самим щебінь, відсів на весну будуть потрібні. Де їх брати? Мусимо зробити усе можливе, аби підприємство реанімувати, зберегти. В нас дуже якісний граніт. Раді будемо будь-яким консультаціям, допомозі. Шукатимемо підтримки в обласного керівництва. Охоче зустрінемо добропорядних інвесторів».
А тим часом кар’єр поступово забирає вода. Вже затоплений один із тракторів – бутобій. Люди потерпають від 7-місячної заборгованості з заробітної плати. Декому гроші вкрай потрібні на операції, лікування. Околиці підприємства поступово перетворюються на стихійне сміттєзвалище.