Кузню Сергія можна знайти за цими характерними звуками. У майстерні чоловік проводить весь свій вільний час. Саме тут розігрівається метал для майбутніх кованих шедеврів. Температуру нагрівання Сергій визначає за кольором металу. Коли той починає плавитися у вогні, то помітні іскри. Найточніша робота – додавання рельєфів у форму.
– Тут сили багато не треба, більше на точність, – говорить чоловік.
За тим, як спритно чоловік справляється з інструментом і не помітно, що працює він в інвалідному візку. 15 років тому Сергій унаслідок аварії травмував спину. Через це не зміг ходити. Згодом спробував працювати з металом, пише infomist.ck.ua. Це допомагало позбутися негативних думок.
– Багато людей впадало в депресію. Теж були такі думки. Робота допомогла. У роботі якось не думаєш про таке. Почав збирати інструменти, книжки читати, – каже чоловік.
За помічника – друг, теж Сергій. Він фактично ноги в майстерні. Перші шанувальники Сергія – його родина. Оселю він прикрашає власноруч зробленими свічниками та картинами. 20-річний син Олексій теж допомагав батькові. Каже, що звідти його в хату, буває, і не заманиш.
Детальніше – у сюжеті