Потреба в зміні цільового призначення приміщень за час кризи знизилася. По-перше, переведення з житлового фонду в нежитловий - витратна процедура, на яку зараз у дрібного бізнесу немає зайвих грошей. По-друге, на ринку з'явилася велика кількість вільних офісів різного цінового і класового рівня.
Для бізнесу
Проте, іноді переведення житлового приміщення в нежитлове - чи не єдиний вихід і для власника нерухомості, і для орендарів, - пише
ABCNews.
Як пояснює партнер АК «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, мова йде, перш за все, про приватних підприємців та осіб, що займаються роздрібним продажем. В першу чергу це стосується приміщень на перших поверхах житлових будинків.
Нежитлова нерухомість має більш високу ціну купівлі-продажу, а також більш високий розмір орендної плати. Сенс зміни статусу приміщення, як пояснює партнер ЮФ «Ілляшев та партнери» Максим Копейчиков, полягає в можливості її комерційної експлуатації без претензій з боку контролюючих органів. «Хоча реально контролюючі органи і так нічого зробити не можуть», - додає юрист.
«Вигода в тому, що можна використовувати нерухомість для заробляння грошей - розмістити офіс, магазин, аптеку. Як безпосередньо самим власником, так і здати в оренду», - резюмує партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Олена Зубченко.
Серед недоліків, які супроводжують процедуру переведення житлового приміщення в нежитлове, - дорожнеча самої процедури. Не завжди пов'язані з цим витрати можуть окупитися в кінцевому результаті. Крім цього, власники нежитлової нерухомості повинні бути готові оплачувати комунальні послуги за вищими тарифами і більш високий розмір податку на нерухоме майно, а також, не виключено, пайові внески на розвиток інфраструктури населеного пункту. Олена Зубченко каже, що є ще й ризик того, що прокуратура може оскаржити зміну цільового призначення в суді.
Індивідуальне переведення
Труднощі зміни статусу нерухомості полягають у тому, що на сьогодні немає єдиного законодавчого акту, який би регулював процедуру - вирішення питання віддано на відкуп місцевим органам влади. Відповідно, в кожному населеному пункті орган місцевого самоврядування встановлює свій порядок цієї процедури. Безпосередньо питаннями переведення житлових приміщень в нежитлові займаються спільно виконавчий комітет міської ради та міжвідомчі комісії, створені при державних районних адміністраціях.
Старі норми
Процедура зміни призначення приміщення регулюється не тільки різноманітними місцевими нормативними актами, а й одним застарілим законом - Житловим кодексом УРСР, окремі статті якого абсолютно не відповідають сьогоднішнім реаліям.
Хто в допомогу?
Тому, за словами Максима Копейчикова, процедура складна і непередбачувана.
- Питання в тому, що місцеву раду неможливо примусити перевести приміщення з житлового в нежитлове, це виключно питання доброї волі депутатів (членів виконкомів, хоча в цій частині, не зважаючи на сформовану практику, питання спірне, тому що Житловий кодекс вимагає рішення самих рад)», - пояснює складність ситуації юрист. Тож не дивно, підкреслює Ростислав Кравець, що питання супроводжується великою кількістю дозвільних документів і високим рівнем корупції.
Допомагають врегулювати такі питання юристи (зазвичай не з великих компаній), або ріелтори, або спеціальні посередники. Як правило, для вирішення цих завдань звертаються до кваліфікованих юристів, але є сенс також звернутися до ріелторів для проведення оцінки фінансової доцільності такого переведення.
