press

Жашківський цукрозавод працює 151-ий сезон

Сто п’ятдесят перший рік працює Жашківський цукрозавод і жодного сезону не пропустив. Зараз щодоби переробляє близько 2800 тонн буряків проти 2040 тонн тогорічних. Причому, нічого не змінюючи в обладнанні, просто ефективніше налаштували роботу — півтора місяця тому прийшов новий директор, досвідчений фахівець. Та й квапитися справді треба: на кагатні поля заводу тягнуться й тягнуться навантажені буряком машини, тільки встигай переробляти.

— Кажуть, хоч цей рік «буряковий», але солодкі корені цього року довго не лежать, швидко псуються?

— І насамперед гібриди іноземних селекцій, — зауважує особливості року генеральний директор підприємства Анатолій Музикант. — Вони й за кращих умов вимагають переробки за два-три дні після викопування, цього ж року буряки всіх селекцій погано зберігаються навіть у землі: є площі, на яких вони на 10-20 відсотків вражені кореневою гниллю. Ми йдемо назустріч господарствам — зразу беремо у них таку сировину на переробку.

Незабаром сировину на завод підвозитимуть ще й залізницею:

— Оскільки не всі господарства району возять буряки нам, ми організували пункти прийому і в Хмельницькій області, — пояснює Анатолій Миколайович.

— Але ж чому по сировину — до сусідів, якщо Жашківський район посіяв третину буряків усієї області?

— Так, але ми не маємо своєї землі, це раніше завод її орендував і забезпечував себе сировиною на 60 відсотків. Зараз господарства району працюють на чотири заводи: свої землі в оренді мають на Жашківщині Цибулівський Монастирищенського району, Бужанський (йому возить сировину АФ «Злагода»), а ТОВ «Агро Вільд Україна» має власний цукрозавод в Київській області.

З 90 тисяч тонн буряків район привіз нам 54 тисячі. Більш як половину з цього — ПСП «Аскольд Агро», і завод особливо вдячний директору цього сільгосптовариства Віктору Вусику.

Забезпечують нас сировиною також жашківські ТОВ «Тікич Агро», ПОП «Соколівка», ПСП «Відродження», ТОВ «Єдність», ФГ «Степ»» та багато інших фермерських господарств.

Зацікавлюємо здавачів, приймаючи сировину за схемами на вибір: або купуємо, попередньо оплачуючи 450 гривень за тонну буряків на полі чи 500 — на бурякопункті, якщо їх привезло господарство. Або за давальницькою схемою: 40 на 60. Причому, цукор господарства можуть забирати наступного ж дня.

Плануємо заготовити цього року 200-250 тисяч тонн цукрових буряків, попрацювати 70-90 діб — це оптимальний термін, щоб виграти в собівартості цукру.

— Яка ж вимальовується собівартість?

— Собівартість поки що — цифра нестабільна, бо з 1 жовтня піднялась ціна на газ (а складова його в ціні цукру висока), на вугілля і вапняковий камінь. Що ж до відпускної ціни, то сподіваємось на державне регулювання: якщо цукор, вироблений понад потребу України, буде реалізований за межі держави, то на внутрішньому ринку ціна не обрушиться.

— Чи сприяє роботі підприємства районна влада?

— Я в районі людина нова, тож мені допомагали ввійти в курс, домовитись про постачання сировини голова райдержадміністрації Олександр Павлов, керівники галузі в районі. Втім, в роботі заводу зацікавлений і район: що краще ми відпрацюємо сезон, то заплатимо більше податків. Так, у нас 503 працівники, за вересень фонд зарплати — понад 1,7 мільйона гривень, у жовтні має бути 2,7 мільйона, а плануємо ще й в листопаді працювати. Зарплата заводчан — від 4 до 6 тисяч гривень на місяць, боргів немає. За газ за жовтень заплатили наперед, переказали всі платежі в державу та місцевий бюджет. Беремо на себе соціальні турботи: ремонт доріг, освітлення й інші.

Але питання, яке для нас повільно вирішується, — це земельне. Була б своя земля — сіяли б буряки гібридів, найкращих для переробки, не доводилось би виймати з каси в сезон величезні обігові кошти на оплату сировини. Зараз ми працюємо над залученням паїв, у нас уже підписано 340 договорів на оренду 850-ти гектарів. А треба мінімум 10 тисяч гектарів землі. Ми розрахунок за паї гарантуємо, землю будемо обробляти за наукою. Готові платити 5 відсотків вартості паю, в тому числі цукром, жомом.