Проблеми та перспективи розвитку ІТ галузі на Черкащині

Розвиток ІТ-галузі на Черкащині обласна влада називає одним із пріоритетів. Неодноразово звучали заяви про сприяння ІТ-бізнесу, поліпшення клімату для таких компаній та тісну співпрацю. І дещо в цьому напрямку зроблено, щоправда, переважно зусиллями самих айтішників. Про те, як розвивається зараз галузь і які перспективи найбільш реальні для створення потужного ІТ-середовища в Черкасах, портал «Діловий регіон» поцікавився у представників менеджменту провідних ІТ-компаній міста.

Нік Курат засновник кількох сервісних і продуктових бізнесів в ІТ-сфері, співзасновник освітнього проекту GeekHub

Безумовно, у нас є плюси, ми робимо хороший сервісний бізнес. У нас хороші технічні спеціалісти, які славляться по всьому світу. Нам треба відштовхуватися від цього. Якщо ми говоримо про те, яку амбіційну, але водночас досяжну мету треба поставити, то я б сказав – стати лідером ІТ у Східній Європі. Для України це реально.

Для Черкас я би ставив якісь більш досяжні на національному рівні цілі, наприклад, стати одним із найбільш привабливих міст в ІТ у певній ніші. Ми не додамо собі пару мільйонів людей і не зможемо створювати компанії по кілька тисяч працівників. І це не проблема. Нам не треба орієнтуватися на багатотисячні компанії Києва, Львова, Дніпра. Треба знайти свою нішу. А для цього – провести дослідження ринку, оцінити свої сильні і слабкі сторони.

У нас багато сервісних компаній, є кілька стартапів, є аутсорсингові, що  розробляють продукти для великих компаній у штатах. Серед наших сильних сторін, окрім якісних технічних рішень, – хороший дизайн. Тому, мені здається, ми можемо розвиватися у напрямку створення дизайну та розробки концепцій.

Нині Черкаси розвиваються достатньо динамічно в ІТ-сфері. Можна сказати, що ми топові серед міст із приблизно такою ж кількістю населення. Але ми не хочемо орієнтуватися на рівних, ми хочемо рівнятися на кращих. І щоб досягнути їхнього рівня, треба просто робити свою справу. Найбільш ефективним способом розвитку екосистеми є підняття волонтерських чи соціально спрямованих ініціатив, щоб молодь брала на себе відповідальність змінювати щось у цьому світі, досягати більшого і передавати свої знання і вміння іншим. І нам треба амбіцій міст-мільйонників. Чим більше буде так налаштованих хлопців і дівчат, тим динамічніше буде розростатися ІТ-екосистема. І вже буде більш сприятлива для тих, хто прийде далі, їм буде простіше починати. Динаміка є. Треба не збавляти темпи у розвитку ІТ, а тільки нарощувати.

Анастасія Негода кластерний менеджер «Cherkasy IT Cluster»

Черкаси не конкурент таким містам як Київ, Львів, Харків. Там великі компанії, масштабні проекти, більше кваліфікованих фахівців. В Черкасах у нас дефіцит на ринку спеціалістів, тому деякі черкаські компанії виходять на київський ринок, щоб залучити працівників. Тож ми зараз робимо ставку на освіту, щоб виховати спеціалістів, які могли би працювати в наших ІТ-компаніях. Потреба є, а спеціалістів немає, попри те, що в обох університетах випускають програмістів.

Покращити освіту, скоротити розрив між тими знаннями, які реально отримують студенти в університеті, і тими вимогами, що виставляють компанії. Зараз розрив дуже великий. Щоб його скоротити, при компаніях відкриваються курси. Закінчивши їх, студент може влаштуватися в ІТ-компанію. Вони прокачують знання, навички. І беруть не всіх, а лише кращих.  Після університету програмісту важко влаштуватися.

Олександр Хомич делівері-менеджер СПБ Україна

«Не заважати» - не та стратегія, яку має обирати місцева влада, якщо хоче розвитку ІТ-галузі. Є ряд проблем, які необхідно розв’язувати. Наша компанія зіткнулася з тим, що знайти офіс для 200 чоловік, посадити їх разом і зробити його дійсно класним – це неможливо, і доводилося робити самим. Тому було б непогано інвестувати в довгострокову перспективу – будівництво офісних центрів, як це у Львові зроблено. Там є ціле містечко, де за пільговими цінами здають приміщення для компаній, маленьких стартапів. І тоді б до нас підтягувалися з таких міст як Чернігів, Вінниця, Житомир.

А наша влада має робити так. щоб у нас не виникали проблеми з податковою, бо ми стараємося максимально дотримуватися все, що тільки можна по закону. Щоб була можливість десь розташуватися. І звичайно покращувати інфраструктуру міста, щоб професіонали з інших міст,може  не мільйонників з таких міст як Чернігів, Вінниця, Житомир. Вони би теж могли приїжджати до Черкас, якби їм було комфортно.

Поки що в нас складно говорити про створення власного продукту. Треба, щоб хтось його купляв. А у нас більшість населення не дуже платоспроможна, до того ж поширене піратство. Натомість на Заході, в Азії дуже ємнісні ринки з динамічним попитом. Тому нам треба розвиватися і рости в тому, що ми робимо, щоб до нас приходили уже не за функціоналом, а за розробкою комплексної системи. Тож треба вчитися у тих, хто вміє це робити, і йти крок за кроком, шукати свою нішу.

Олександр Котов ментор інтернатури «inCamp» компанії «InterLink»

Нині в Черкасах є багато ІТ-компаній, які використовують різні технології, працюють із замовниками з багатьох країн. Але це все технічна експертиза. Щоб вийти на рівень вище, перейти від технічних завдань до соціальних, треба набути правильного бачення, зрозуміти, для чого ми прийшли в ІТ і що хочемо досягти в результаті.

Черкаські компанії, які працюють на аутсорс, уже розробляють власні продукти. У нас є з десяток розробок, створених не на замовлення, а з власної ініціативи для тієї чи іншої потреби. Ми побачили, що в цього  продукту є майбутнє і він може приносити користь не тільки нам, а й іншим потенційним клієнтам.

І плюс конкуренція. У Штатах, Європі конкуренція починається ще на етапі навчання. У нас, на жаль, немає конкуренції між вишами. Вони дають один і той самий об’єм інформації і випускають спеціалістів, бо для цього їх створили. Додають нові професії, але не змінюють підходи до викладання, програми. І власне, кому викладати, якщо всі реально досвідчені кваліфіковані люди ідуть з університетів, бо немає конкуренції.

У нас немає якісної конкуренції між вузами. Студенти до них приходять, бо треба ж десь навчатися. Тому в них немає потреби покращувати свою програму, ставати більш конкурентоздатними, давати матеріал більш якісний. Бо до них все одно прийдуть студенти. Хіба що їх народиться менше.

Необхідно адаптувати програми навчальних закладів міста до потреб реальних компаній. Звісно, вони не можуть навчити людей всьому тому, що ми робимо в компанії для наших замовників, це нереально, для цього треба мати досвід, працювати там. Але вони можуть давати надійніший фундамент, щоб люди приходили і в рази швидше росли.

Віктор Євпак директор компанії «eKreative» та стартапів «MapaMagic», «Kidslox» та «FoodHacker»

Поки що Черкаси не входять до міст України із найбільш розвиненим ІТ-рухом. У Львові, наприклад, він набагато сильніший. Чому? Бо мер міста і міська влада дуже чітко і  явно показала, що туризм і ІТ – це пріоритети стратегії розвитку міста. Це знайшло своє вираження у створенні ІТ-інфраструктури, та ІТ-середовища, де компанії можуть швидко розвиватися, створювати нові робочі місця тощо. Тому програмісти з усієї України стікаються туди. Але завдяки зусиллям нашої ІТ-спільноти, зокрема, GeekHub, рух пожвавлюється, створюються нові команди, але критичної маси ще немає. Є класна позитивна тенденція в цьому напрямку.

Щоб створити умови потрібно, по-перше, не заважати ІТ, а тільки сприяти. На щастя, пройшов період «наїздів». По-друге, слід переглянути концепцію і бачення підготовки кадрів і навчання. По-третє, всіляко сприяти ІТ-проектам та інноваційним починанням, які є в айтішників.  Наприклад, наш «MapaMagic» усе ще б’ється за життя.