Школярі розповідають, що навчаються у різних школах, але познайомились завдяки своєму науковому керівнику - Людмилі Довгаль. Однак уже два роки вони разом працюють над проєктом і максимально вкладаються в нього.
Марія Новікова зазначає, що ідея з'явилася доволі неочікувано - у школярів просто не вистачало деталей для створення моделі, тому вони вирішили зробити їх із перероблених поліетиленових кришок для пляшок. І з’ясували, що цей безкоштовний метод, сміття, в принципі, може легко замінювати носії біоплівки, які є у продажу здебільшого китайського ринку, до того ж доволі дороговартісні.
- Китайські носії біоплівки коштують 580 доларів на метр кубічний, а ми можемо назбирати на переробних заводах кришечок від пляшок і ефективно використовувати. Тобто ми й утилізуємо пластикові відходи, й ефективно очищуватимемо воду. Це в сім разів дешевше, ніж ті технології, які використовують зараз, - зазначає одинадцятикласниця Марія. - Аналоги цієї розробки уже є, їх використовують у США та навіть в Україні. Однак вони є дуже дороговартісними. А ми зробили цю конструкцію набагато дешевшою, до того ж вона не знизила свою ефективність і, сподіваємось, знайде збут на українському ринку.
Нікіта розповідає, що вже на момент 2019 року модель була готова, проте школярі її постійно модернізують. Хлопець зазначає: із колегою вони економічно обгрунтували доцільність використання та встановлення саме тієї моделі станції, над якою працюють, регулярно проводять дослідження в умовах лабораторії. Результати дослідників дуже радують, пише provce.ck.ua.
- Нині існує низка проблем масової очистки води. На очисних спорудах, зокрема міста Черкас, якщо розібратися, воду добре не очищують. Вона все одно повертається у Кременчуцьке водосховище та у річку Дніпро, на жаль, недостатньо очищеною. Тому це зрозуміла проблема - якщо ми забираємо брудну воду і таку ж не зовсім чисту повертаємо у річку - бачимо, що робиться з водоймою, - зазначає Людмила Довгаль. - Однак якщо використовувати модель, над якою працюють Марія та Нікіта, то ефективність не зменшиться, а собівартість знизиться у сім разів.
- Ми також хочемо упровадити можливість використання “інтернет-речей”, тобто керування через додаток або комп'ютерну програму. Це ще один крок до модернізації нашого проєкту, - зазначає Нікіта.
Людмила Довгаль зазначає, що на конкурсі до них підходили науковці та пропонували ідеї, як можна покращити та вдосконалити їхній проект. Там було багато інвесторів та виробників, проте, за словами жінки, ніхто не сказав що школярі вигадали щось "незрозуміле", "дивне" або "непотрібне". Після перемоги їм надали рекомендацію на участь в олімпіаді геніїв у США, а для Черкас та області це неймовірний прорив.
- Ми багато разів їздили на конкурс, я неодноразово відправляла на нього учнів. Але рекомендацію черкащани отримали вперше. Її можуть не дати навіть тим учасникам, які посіли перші місця. Іншими словами - наш проект зарекомендували як той, що варто втілити в життя, який має практичну основу під собою, - зазначає наукова керівниця Марії та Нікіти.
Проте учасники олімпіади для участі у міжнародному конкурсі мають заплатити немалу суму - собівартість поїздки Маші та Нікіти складає близько тисячі доларів на кожного - половина суми на проживання, інша - на переліт до Сполучених Штатів Америки і з них.
- Ми шукаємо меценатів, аби нам хоча би трохи допомогли, - жартує Людмила Довгаль. - Результат роботи моїх Маші та Нікіти дуже важливий не лише для нас - це ще й представлення України на міжнародному рівні. Але для нас це недешеве задоволення. Маша, наприклад, із багатодітної родини, тож сума якщо не космічна, то дуже велика.
Керівниця екопроєкту зазначає, що у школярів велика мотивація перемогти ще й через стипендію у 50 000 доларів на реалізацію свого проєкту.