Свого часу ресторан “Славутич” вважали “візитівкою” Черкас

Принаймні, ніде на листівках та фотоальбомах із зображенням міських принад ви мало побачите ресторанів, хіба в комплексі архітектурної пам’ятки, а наш удостоївся.

На поверхні знаходився лише скляний тамбур: напівкруглої форми вестибюль із вмонтованою в цегляну підлогу й оздобленою каменем “клумбою” з тропічною рослинністю. Легкі спіральні сходи вели униз, на “перший” поверх, у коктейль-хол, що був виконаний як напівкруглий балкон, з якого на видноті був увесь зал. Ще нижче – фойє, обрамлене невисокою стіною, викладеною із сірого граніту. Далі – зала з високим, в усю стіну вікном, через яке відкривалася чудова пейзажна панорама соснової околиці. На цьому рівні – ще дві банкетні зали, одна з яких стилізована під українську світлицю. Звідси непомітним ходом можна було потрапити до пивбару, в який також вів окремий вхід з надвору. У пабі, як заведено, – напівтемрява, потривожена мерехтінням латунних ліхтарів. Воно вихоплювало лиш грубу фактуру “середньовічних” стін…

Створили це диво фахівці Черкаського відділення інституту Укоопспілки “Укоопроект”, пише dzvin.media.