Юрій Стоянов родом зі Сміли і всю юність прожив у квартирі, але потім, після навчання, у 2001 році потрапив у село, працював ветлікарем у місцевому господарстві. Добре знає всі переваги породи корів сименталів, яких зараз у нього п’ять. Дружина розповідає, що коли потрапив у село, то спочатку не міг навіть коня запрягти. А сьогодні успішно керує кооперативом, фермерським господарством і пекарнею. Секрет успіху фермер вбачає в тому, що в Білозір’ї є такий ресурс, якого немає ні в кого. Це — унікальні програми підтримки підприємливих людей.
Коли Юрій разом з однодумцями створили сільськогосподарський кооператив, то домовилися з керівництвом громади, що їм допоможуть із землею. Натомість між громадою Білозір’я й кооперативом укладена соціальна угода про те, що останній зобов’язується безоплатно забезпечити соціальні заклади села овочами, пише kray.ck.ua.
— Раніше в селі як було: батьки несли в садочок чи школу буряки, моркву, картоплю, капусту, цибулю, щоб здешевити харчування для дітей. Тепер до забезпечення овочами ось уже третій рік долучається наш кооператив.
Голова громади вирішив піти далі — й місцеві депутати ухвалили програму підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Кооператив, відповідно до програми, в перший рік роботи отримав 20 тисяч гривень на закупівлю посадкового матеріалу. Наступного року — вже 30 тисяч гривень. Спочатку придбали картоплю голландської селекції. А на другий рік спробували вітчизняну — брали в інституті картоплярства у Києві три її сорти.
Залишається трохи городини й для потреб фермерського господарства, яким сьогодні опікується Юрій Стоянов. Наприклад, капусти був надлишок, то її сьогодні кладуть у смачні пиріжки, що їх випікають на пекарні, яку теж створив Юрій Миколайович. Зважаючи на потужності пекарні (300 кілограмів хліба за зміну), доводиться докуповувати сир, молоко, сметану, яйця у місцевих селян. Чи не тому й хвалять смак місцевих булочок, пиріжків, хліба, бо зроблені саме з домашніх продуктів.
— Іноді й до трьох годин ранку не сплю, іноді о третій встаю, щоб усе встигнути по господарству, — ділиться фермер житейськими перипетіями. — Нас у школі малого бізнесу вчили, що не хапайтеся за десять справ одразу, бо жодної не доведете до успіху. А я скажу так: якщо є підтримка, то можна й кілька справ осилити. Мав сумніви, чи справимося з ідеєю створити пекарню, але дружина наполягла — роби, все буде добре. Й ми попросили в громади приміщення колишньої лікарняної кухні, яке рік простояло без діла. Зайшовши в те приміщення, згадав колишні радянські умови виробництва…
Ремонт у пекарні вдалося зробити за допомогою центру зайнятості, який направив Юрія Стоянова на двотижневе навчання в Одесу, а потім надав кошти допомоги з безробіття за рік одним платежем. Обладнання закупили за власні кошти.