Черкасець реставрує гончарні круги і ткацькі верстати

“Щоб заправити станок, треба намотати 5 км ниток, щоб кожна нитка ішла в свою чергу “, – черкасець Володимир Стадник показує, як наші пращури вручну виготовляли тканину. Цьому верстату понад сто років, у кількох місцях деревину довелося оновити.

“Людей залишилося дуже мало, які займаються цією справою. Тому дуже важливо зберегти це і передати нашим нащадкам. Показати, як це все робиться”.

Основою для нитки були волокна з вовни, коноплі чи льону.

“Цим вони займалися зимою, восени, коли у них був вільний час від роботи в полі і по господарству. На різних верстатах робили різні нитки, робили тоненькі і більш товщі – від потреби залежно: для мішків, для одягу”.

Вчити цього ремесла чоловік планує молодь за сприяння Центру розвитку особистості. Його адміністраторка Наталія Хлівна розповідає: такі заняття можуть стати своєрідною терапією: “Робити своїми руками щось – це передати неможливо, це обов’язково потрібно спробувати. Відчуваєш саму нитку, якщо тільки відволікаєшся все іде, ламається, не виходить.

Організують майстер-класи на ткацьких і токарських верстатах після того, як набереться група охочих.