На житлово-комунальні послуги завжди є попит. Починаючи з середини 2007 року всі тарифи, які Черкаська міська рада затверджувала, передбачали рентабельність. Їхній рівень різниться, але тримається в діапазоні 3-10%.
- Опалювальний сезон має розпочатись в Україні вже 15 жовтня. Наскільки Черкаси готові до нього?
У нас сьогодні закінчується заповнення мереж у кількох десятках будинків, де проводились випробування, отже тепло ми можемо подати завтра, але поки що я не бачу в цьому потреби.
- Який рівень зношеності теплових мереж? Чи проводиться їх ремонт?
Мережі, безумовно, зношені, але мені важко судити, наскільки. Ми кожен рік робимо великий обсяг робіт по їх заміні. Якщо говорити про систему власне транспортування від магістральних мереж до житлових будинків, до мікрорайонів, то ми в цьому році досягнемо показника у 25-27% замінених мереж на попередньо ізольовані труби. Також у цьому році ми в двох, достатньо великих, районах міста повністю перейдемо з чотиритрубної на двотрубну систему. У 107 багатоквартирних будинках ми ставимо індивідуальні теплові пункти. Крім того, минулого року ми провели на котельнях, які обслуговують ці мікрорайони, повну модернізацію. Наразі ККД не нижче 95% на всіх котлах, і в цьому році ми продовжуємо прокладати двотрубну попередньо ізольовану систему і ставимо теплові пункти в кожному будинку.
- Ці роботи фінансуються за кошти бюджету міста?
Проект реалізується за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, з яким ми працюємо вже п’ятий рік.
- Розкажіть, будь ласка, більш детально про кредитні умови та мету цього проекту…
Ми почали роботу з банком у 2006 році і, якщо не помиляюсь, у 2008 вийшли на підписання угоди про надання кредиту комунальному підприємству «Теплокомуненерго». Кошти будуть спрямовані на модернізацію котелень, тобто встановлення на двох котельнях систем генерації електроенергії. У двох мікрорайонах, які обслуговують найбільші котельні, встановлені індивідуальні теплові пункти в житлових будинках у всіх споживачів, а також замінені мережі. Ще хочу відмітити один з цікавих моментів: в одному з мікрорайонів ми повністю відмовились від газу та перевели котельні на використання відходів деревини. Це ми розпочали ще минулого року, і вже один опалювальний сезон пережили без використання газу.
- А якими є умови позики?
Сума кредиту становить 11,2 мільйонів євро. Позика надана на 15 років з трирічним відстроченням погашення кредиту. Плаваюча процентна ставка на сьогодні у нас на рівні 3,5-4%.
- По кредитним зобов’язанням сплачує комунальне підприємство чи міський бюджет?
Підприємство, але гарантом є міська рада. До речі, це мабуть був перший і останній кредит, що надавався без гарантій уряду.
- Я так розумію, що повернення кредиту повинно вплинути на вартість теплової енергії для споживачів?
За нашими розрахунками виходило, що тариф мав би збільшитися на 3%. Але це лишилося в теорії, тому що поки ніхто не затверджував окремо інвестиційну складову в тарифі. Зараз ми просто за рахунок економії, тобто зниження собівартості послуги теплозабезпечення та зменшення втрат, по суті можемо і обслуговувати кредит, і гасити його.
- Тобто, Національний регулятор поки що не затверджував собівартість гігакалорії?
Ні, не затверджував.
- Якщо говорити про котельню, яка працює на деревині: використовуються пелети?
Ні, пелети в таких масштабах невигідні. Це можуть бути будь-які відходи деревини, в основному тріска. Ми її закуповуємо, хоча сьогодні підприємство на 70% забезпечує себе деревиною самостійно. Тобто створені відповідні бригади, і ми проводимо тендери, скажімо, на відрізку дерев, на видалення аварійних дерев у межах міста. Теплокомуненерго бере участь у цих тендерах і майже не має конкурентів. Свої затрати підприємство відбиває тим, що економить на закупівлях газу, який йому фактично не потрібен. Газ доводиться закуповувати взимку, щоб забезпечити надання послуги під час пікових навантажень в опалювальний період.
- Наскільки працювати на органічному паливі дешевше, ніж використовувати традиційні енергоносії?
Це набагато дешевше. Наприклад, раніше ця котельня використовувала газу за рік майже на 7–7,5 мільйонів гривень. Сьогодні максимальні річні затрати на придбання деревини склали 4 мільйони гривень.
- Які складнощі виникають при роботі з відходами деревини, які, на відміну від газу, треба десь зберігати?
Є деякі проблеми, але ми їх розв’язали. Не скажу, що максимально ефективно, тому що в даній ситуації котельня знаходиться в зоні розташування великих лікарняних закладів. Тобто, з одногу боку – це обласна лікарня з величезною кількістю різноманітних споруд і корпусів, з іншого боку – великий онкологічний центр, а поруч санаторій для ветеранів. Тому просто нема площадки, де можна розвернутись. Через те ми змушені десь на відстані чотирьох кілометрів на великому майданчику складувати цю сировину. Там же проводиться її подрібнення, а вже до котельні ми завозимо готову тріску, яку просто засипаємо в бункер, який ми побудували із запасом десь на 2,5-3 дні. У пікові навантаження – 1,5 доби. Таким чином у нас є резерв.
- Як у цьому випадку змінився тариф на теплову енергію для споживачів?
Зараз Національний регулятор хоче нам його поміняти, тобто знизити.
- Яка окупність цього проекту?
Окупність складає два роки. Ми витратили десь 700 тисяч євро на обладнання, і ще приблизно 200 тисяч євро – на будівельно-монтажні роботи.
- Чи є у Вас ідея взагалі відмовитись від газової складової в теплопостачанні міста?
Це моя амбітна ціль. П’ять років тому всі сміялися, коли я сказав, що місто газ не буде використовувати взагалі. Але я вперто так роблю. До речі, почав із себе: у своєму приватному будинку відрізав газову трубу, щоб навіть не виникало спокуси використовувати газ. Що стосується міста, то ми закільцювали повністю основну частину Черкас, побудували підкачуючі додаткові насосні станції, і сьогодні реально 75% споживачів можуть отримувати тепло, яке виробляється тільки на вугіллі без використання газу взагалі. Тринадцять газових котелень ми повністю вивели з експлуатації. Але сьогодні економічно невигідно переходити на вугілля. Фактично, ми перевели на вугілля тільки бюджетну галузь. Причини полягають в тому, що газ для населення дотується, а вугілля – ні.
- На поточний рік фінансування галузі ЖКГ у Черкасах коштуватиме державному бюджету 29 мільйонів гривень. Також джерелом фінансування слугують кошти ЄБРР. Які ще джерела фінансування існують? Чи залучаєте Ви приватних інвесторів?
Я на субвенції з держбюджету взагалі не розраховую. Моє глибоке переконання полягає в тому, що галузь ЖКГ повинна бути абсолютно рентабельною. Це, скажімо, такий же стабільний бізнес, як виробництво та продаж хліба, тому що на житлово-комунальні послуги завжди є попит. Починаючи з середини 2007 року всі тарифи, які міська рада затверджувала, передбачали рентабельність. Їхній рівень різниться, але тримається в діапазоні 3-10%. І це моя принципова позиція.
- Яким є рівень платіжної дисципліни споживачів міста?
Ну, він протягом року коливається, але загалом населення сплачує 95-98% нарахованих сум. У нас один з найвищих показників розрахунків. З 2007 року я запровадив щомісячну звітність служб утримання будинків перед кожною людиною, і тому за підсумками місяця розноситься звіт у кожну квартиру. Ми показуємо мешканцям, чому нарахована така сума, скільки було сплачено, і куди будуть спрямовані кошти. Я, коли прийшов на посаду мера, рівень оплат був 65–70%. Але коли ми в лютому 2007 року запустили цю звітність, то через два місяці ми вийшли на рівень оплат 110-115%. Тобто у людей з’явилося розуміння, за що вони платять.
- З міського бюджету регулярно йдуть відрахування на проведення капітального ремонту житлового фонду…
Я категоричний противник спрямування коштів на капітальний ремонт житлових будинків. Це порушення базових принципів соціальної справедливості, тому з кожним роком я зменшую і зменшую суми, які ідуть на капітальний ремонт. Єдине, на що ми ще зберігаємо фінансування (але в наступному році я збираюсь перевести це в режим співфінансування) – це капітальний ремонт ліфтів.
- У Черкасах 1400 багатоповерхових будинків. Скільки з них же створили ОСББ?
Більше трьохсот. Це ОСББ разом із житловими кооперативами. При цьому в мене немає жодного ОСББ, яке б не взяло на баланс будинку. Я вам скажу, що ми, мабуть, перестаралися, бо ми настільки реорганізували ЖЕКи. По-перше, я їх укрупнив, колись їх було десь двадцять, коли я прийшов, їх було сім, зараз я їх об’єднав у три. Таким чином я суттєво зменшив накладні затрати, кількість адміністрації, кількість приміщень тощо.
Це призвело до того, що я три роки не переглядав тариф узагалі. І зараз у нас служби утримання будинків наближаються до стану класичної управляючої компанії.
- У цьому році в місті активно ремонтуються дороги та тротуари. За рахунок чого фінансуються ці роботи?
Це обходиться нам десь приблизно в сто десять мільйонів гривень. Насправді ідея відремонтувати дороги в Черкасах народилася в 2007 році, тоді для капітального ремонту доріг ми планували випускати муніципальні облігації. Але це рішення міська рада не підтримала. Але минулого року ми змогли випустити облігації на суму шістдесят мільйонів гривень строком на п’ять років та розмістили їх під 14%. Якщо врахувати, що дозвіл Мінфіну ми отримали пізно, ми розмістилися 23 серпня минулого року. Зрозуміло, що такий обсяг робіт виконати за осінній період було нереально, тому минулого року виконали тільки на п’ять мільйонів підготовчих робіт, а решту коштів поклали на депозит. Враховуючи те, що ми проводимо всі ці операції відкрито на конкурсних умовах то, у нас той самий банк, який викупив облігації - Укргазбанк – взяв ці кошти на депозит під 18,1%. Додатково ми продали земельну ділянку під ПАТ «Азот» загальною вартістю 110 мільйонів гривень з розстрочкою на три роки.
- Який обсяг робіт по ремонту вже вдалося виконати?
На сьогодні виконано десь 27 – 30%, звичайно є затримки. Ну, напевно, це моя провина, тому що я не врахував, що в місті просто фізично немає людей, які можуть такі роботи виконувати. Коли останній раз дороги будувалися, це десь 25 років тому, - з тих пір робився лише ямковий ремонт, або середній якийсь ремонт. Тому нам довелося ті проекти, які ми робили минулого року, цього року переробити. Ми почали працювати по тих проектах і зрозуміли, що там багато не враховано. Але, я навіть не знаю, як їх можна було врахувати, тому що, наприклад, розкопуємо вулицю, а там лежить бруківка 150-річної давнини. Та це проблема загалом Черкас. Я думаю, що в інших містах цієї проблеми не те що немає, але вона значно менших масштабів.
- А чому це саме черкаська специфіка?
Черкаси у 1954 році наказом з Москви зробили обласним центром, створили Черкаську область, якої раніше не було. І Черкаси, які все життя були районного значення містечком, на той час з 35-40 тисячами населення, стали столицею області. Зрозуміло, що в місто пішли фінанси, почали будувати заводи, привозити людей, затоплювали села, коли будували кременчуцьку ГЕС. Райони, вулиці будувалися за лічені місяці, але не дуже якісно. Тому ми досі це виправляємо. Через третину міста пролягає колектор, на ньому стоїть бетонна теплокамера. Звісно, колектор роз’їло за цих 30 років, арматура проржавіла та послабилась, і минулого року в нас була величезна аварія.
- Але навіть з усіма складнощами, зі специфікою міста Ви для себе якісь терміни ставите, щоб завершити ремонт?
Якщо ми виконаємо той обсяг, який у цьому році запланували, то це ми зробимо приблизно 1/15 частину того, що потрібно. Загалом для того, щоб зробити у місті дороги, потрібно мінімум півтора мільярди гривень. Уже на сто мільйонів ми робимо ремонт. Якщо стільки витрачати кожного року – знадобиться 15 років.
- Де плануєте шукати кошти?
Я сподіваюся, що колись до керівництва держави дійде, що за дороги треба платити. І повинен платити той, хто ними користується. Треба скасувати дорожній збір й закласти все у вартість пального. Ідея достатньо проста і зрозуміла. Взагалі в європейських країнах, у тій же Італії, майже 50% вартості пального – це податок на вартість дороги, і в той бюджет, на території якого та АЗС розміщена, йдуть автоматичні відрахування щоденно.
- Як Ви оцінюєте ситуацію у сфері водопостачання міста?
Вода в місті подається цілодобово, без перебоїв. Ми у 2005-06 роках провели модернізацію на водозаборі, поставили нові насоси та частотні перетворювачі. Ми знизили споживання електроенергії на 30-40% в системі подачі води, але головне – ми у 60 разів зменшили кількість поривів. У цьому році ми взяли кредит у Світовому банку на водоканал – 10 мільйонів доларів, і вже зараз завершуємо зміну обладнання на головних насосних станціях. У нас ситуація одна з найкращих в Україні, тому що нам в Черкасах вдалося за п’ять років досягнути найнижчої собівартості водопостачання в Україні.
