Як вести себе бізнесу в суперечках з податкових та митних питань

Суди відіграють важливу роль у правозастосовній практиці, як з податкових, так і з митних питань. У разі виникнення спору з податковими чи митними органами платники податків оцінюють можливий судовий результат справи. Побудова професійного діалогу між бізнесом та представниками судової гілки влади є одним із способів дати правильне уявлення про роботу судів, а також важливою умовою для розуміння діловим співтовариством підстав прийняття рішень у судах. Особливу актуальність ці питання набувають в контексті нових положень Податкового та Митного кодексів України, пише delo.ua.

Дотримуючись цієї мети, Американська торгівельна палата в Україні запросила суддів Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) на засідання Комітетів з питань податкової та митної політики. Представники ВАСУ не тільки надали узагальнені коментарі по найбільш актуальним категоріям справ, розглянутих Вищим адміністративним судом, а й приділили увагу численним питаням учасників.

Найбільший інтерес зі сторіни членів Податкового Комітету Американської торгівельної палати був викликаний коментарями до питань, пов'язаних з реальністю здійснення господарських операцій.

Олександр Нечитайло, секретар четвертої судової палати ВАСУ, і Антон Поляничко, заступник начальника відділу забезпечення роботи четвертої судової палати ВАСУ, виступаючі на засіданні, підкреслили, що кожна господарська операція унікальна. Оскільки, Законом не встановлено вичерпний перелік документів для підтвердження кожної операції, платник податків повинен використовувати всі доступні для доказу реальності операції способи: письмові докази, показання свідків, призначення експертизи (виняток становить експертиза з реальності операції, яку повинен встановити сам суд).

Якщо ж документи, що підтверджують операцію, не відповідають вимогам цивільного чи господарського законодавства, вони можуть прийматися для цілей податкового обліку. Основний критерій - правдивість інформації, що міститься в таких документах.

Обговорюючи характеристику документального підтвердження зв'язку господарської операції (наприклад, придбання послуг) з господарською діяльністю платника податку, представники ВАСУ зазначили, що за певних обставин, таких як наявність показань конкретних людей відповідної кваліфікації, безпосередньо надавали ці послуг, достатньо лише акта прийому-передачі наданих послуг. Якщо мова йде про доцільність покупки послуг, то, на думку суддів, податковий орган навряд чи може це вирішувати і відмова визнавати витрати за такими підставами навряд чи буде правомірною. Важливо також враховувати, що предметом ретельного вивчення у процесі підтвердження зв'язку господарської операції можуть стати всі сумнівні операції (наприклад, коли платник податків міг діяти безпосередньо, але в реальності діяв через посередника).

Характеризуючи справи з митної тематики, судді першої судової палати ВАСУ Катерина Леонтович і Людмила Черпіцька відзначили, що враховуючи новизну Митного кодексу, судові справи з митних питань поки розглядаються на рівні нижчої інстанції і не дійшли до ВАСУ. Для того щоб підготуватися до розгляду справ надалі, напрацьована практика з митних питань буде проаналізована і узагальнена на черговому Пленумі ВАСУ, який відбудеться вже найближчим часом.

Оскільки традиційно більша частина справ стосується правильності визначення митної вартості та класифікації товарів, що ввозяться, не дивно, що представниками бізнесу було задано гостям безліч питань щодо митної оцінки.

Під час дискусії судді підкреслили, що наявність більш високих цін у внутрішній базі митниці не є підставою для неприйняття задекларованої митної вартості. Використовуючи базу, митниця лише повинна показати, що задекларована митна вартість не підтверджується документально.

Далі, якщо наданих документів недостатньо для визначення митної вартості, митні органи вправі запросити в декларанта додаткові документи. Суд звертає увагу на те, які документи були запитані і чи дійсно вони дають можливість правильно визначити митну вартість. У разі якщо декларант без пояснення причин не представляє додаткові документи - це є об'єктивною підставою для митних органів сумніватися в достовірності задекларованої митної вартості та прийняти рішення про її корегування. Разом з тим, рішення про коригування митної вартості повинно бути чітко обгрунтованим. За словами суддів, в 25% випадків рішення про коригування митної вартості скасовуються судом саме з причини їх необгрунтованості.

Представники ВАСУ також відзначили, що митні органи повинні виносити рішення про коригування вартості при кожному митному оформленні. Важливо враховувати, що якщо декларант самостійно задекларував митну вартість, визначену в рішенні про коригування вартості по минулій поставці за цим же контрактом, шанси успішно оскаржити завищену вартість у суді зводяться до нуля. Якщо митний орган не виносить рішення про коригування, це означає, що митна вартість приймається. Якщо ж суперечка все-таки виникає, декларанту необхідно вимагати у митниці прийняття рішення про коригування митної вартості і згодом його оскаржувати, кажуть судді.

Як представники міжнародного ділового співтовариства, об'єднаного Американською торговою палатою в Україні, ми вітаємо готовність представників судової гілки влади до встановлення діалогу. Відкритість і прозорість такого діалогу є однією з найважливіших умов для формування уявлення про роботу українських судів.

Ігор Даньков співголова Комітету з питань митної політики Американської торговельної палати в Україні, старший менеджер PwC в Україні