На тлі загальноекономічної кризи легка промисловість області демонструє позитивний приріст – збільшується випуск товарів і прибутковість. Однак говорити про відродження галузі не доводиться. Зараз в області працює 31 підприємство, де зайнято трохи більше 2,5 тис осіб. Тоді як у 90-х роках лише «Черкаський шовковий комбінат» налічував 5 тис. працівників.
Схеми виживання
Знайти вироби черкаських швейників теж не так просто – на прилавках панує засилля турецького та китайського одягу і взуття. Середні за черкаськими мірками підприємства, такі як фабрика «Леся Українка», «Space for ladies», Уманська швейна фабрика, а також дрібніші, тримаються завдяки роботі за «давальницькими» схемами: замовники з-закордону (часто це відомі європейські марки) надають свою сировину, готові моделі одягу і, по суті, користуються послугами з пошиття. Всю готову продукцію забирає замовник. Таким чином, обсяги виготовлення продукції підприємства збільшують, однак черкащани вітчизняного одягу не отримують.
Черкаське для черкащан?
У місті Черкасах ситуацію «витягують» творчі майстерні та ательє з невеликою кількістю працівників та іменитим дизайнером на чолі: «Viol’s» Ольги Ревуцької, бутіки Віктора Черкаського, «Ант» Віктора Антоненка, магазини Олени Надточій, «Дім моди «Ніна Владі», «Лавента» тощо. За межами обласного центру купити одяг чи взуття вітчизняного виробництва уже значно складніше. Серед виробників у районах свою торгову марку мають одиниці, серед них смілянська «Сніжана», Уманська швейна фабрика. Найстаріше підприємство текстильної промисловості в Україні, «Стеблівська бавовняно-паперова прядильно-ткацька фабрика» (Корсунь-Шевченківський район), зараз входить до київського концерну «Ярослав». Більшість же працюють на давальницькій сировині. Така схема дає можливість отримати прибуток та забезпечити виплату зарплати і податків. До того ж, завдяки сприянню іноземних партнерів, можна поліпшити технічне оснащення і технологічний рівень.
У цьому світлі зовсім по-іншому бачаться статистичні дані про те, що підприємства легкої промисловості збільшили випуск товарів майже на 20%. А якщо врахувати, що обсяг випущеної продукції визначається за її вартістю, то й узагалі виникає сумнів, чи й справді шити на Черкащині стали більше.
Невикористані можливості
Втім, на думку експертів «Ділового регіону», ситуація нині сприяє розвитку легкої промисловості. Через валютну нестабільність ціни на одяг та взуття закордонного виробництва значно підскочили. І стало набагато менше тих споживачів, хто може дозволити собі це купити. Тому продукція вітчизняних виробників, які навчилися робити якісний одяг на давальницькій сировині, могла би стати чудовою альтернативою. Якби не той факт, що більшість швейників використовують закордонні матеріали, які, відповідно, теж додали у ціні. Нашого виробництва тканина чи фурнітура не влаштовує їх за якістю чи іншими характеристиками. Тим часом гігант текстильної промисловості, «Черкаський шовковий комбінат», нині працює лише на 20% своєї потужності через відсутність попиту на продукцію. При цьому, саме він реалізує майже 45% усієї продукції, що виробляють підприємства легкої промисловості області.
Больові точки
Істотну конкуренцію становить дешевий одяг та взуття азійського походження, які часто є контрафактними чи контрабандними. А найбільше вітчизняний виробник потерпає від засилля європейського секонд хенду. Ці фактори значно звужують ринки збуту продукції черкаських виробників. Через них, зокрема, припинили виробництво ТОВ “Чигиринлегпром”, ВАТ “Шполянська швейна фабрика” та ТОВ «Золотоніська швейна фабрика.
А нестабільність національної валюти та відсутність доступного кредитування обмежує можливості розвитку та технічного оновлення підприємств. В результаті доля галузі в загальнообласних обсягах реалізації ледве перевищує 1%.
Обнадійлива статистика
Попри все, за перші чотири місяці 2015 року легка промисловість області демонструє позитивні показники, свідчить статистика. Підприємства галузі збільшили свої прибутки у 25 разів (з 305,8 тис. грн. до 7720 тис.грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року. Майже вдвічі зросла кількість прибуткових підприємств у галузі за цей час. На третину збільшилася середня зарплата і становила 2251 грн.
Протягом 1 кварталу 2015 року підприємствами легкої промисловості освоєно 1,5 млн.грн. капітальних інвестицій, що у 4 рази більше, ніж за відповідний період попереднього року.
Замість епілогу
Втім, самі керівники підприємств легпрому у коментарях «Діловому регіону» зізнаються, що поки не вбачають яскравих перспектив для галузі. Їх застують дешевий азійський імпорт та європейський секонд хенд. Запровадження квот на ці товари експерти вважають малоефективним засобом, який лише стимулюватиме тіньову економіку та «сірий» імпорт. А контрабандна й контрафактна продукція уже зараз витісняє наших виробників з ринку. Однак, щоб вийти у вільне плавання і привчити черкащан купувати «своє у своїх», необхідна фінансова стабільність та спрощення податкової політики.
