Уже кілька років у вузі готують фахівців для галузі туризму. Аналізуючи минулорічну вступну кампанію до вузів, в освітянських колах зацікавлено обговорювали феномен Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини: в рік «демографічної ями» сюди абітурієнти плавом пливли. Рекордним виявився конкурс на спеціальність «туризм» – по 12 претендентів на місце, подавали документи випускники шкіл із різних кінців України. Але звідки така незвичайна професія в стінах педагогічного вузу?
Цілина з перспективою на чудовий урожай
На початку 90-их років маленький провінційний вуз опинився на межі виживання. Врятувала тільки енергійна організаційна і творча робота: колектив просто-таки пішов у атаку на кризу. Заснували нові факультети, в тому числі навіть непрофільний — економічний, нові спеціальності. Вуз дістав статус педагогічного університету; відкрили аспірантуру та докторантуру для підготовки науково-педагогічних кадрів.
Саме заснування економічного факультету стало знаковою подією, тому що при цьому визначились нові напрямки розвитку вузу і, образно кажучи, розширився радіус постійного і результативного пошуку, стверджує ректор університету професор Наталія Побірченко. Адже з часу заснування економічного факультету в його структурі майже щороку додаються нові спеціалізації. Приміром, економіка і право, фінансовий маркетинг. Згодом взялись за підготовку фахівців туристичного бізнесу — це було вже принципово нове поле діяльності.
— Все ж чому взялись готувати фахівців саме для індустрії туризму?
— Взялися освоювати туризм із двох причин, — відповідає завідувач кафедрою економіки підприємництва і фінансів професор Анатолій Музиченко. — Але спочатку назву кілька цифр. У світовій господарській системі індустрія туризму — дуже вагома складова. Більше, ніж у 40 країнах світу туризм, — основне джерело надходжень до національного бюджету. І така тенденція зростає. За даними Всесвітньої туристичної організації, протягом 15 останніх років прибутки від міжнародного туризму збільшувалися в середньому на дев’ять відсотків щорічно. Приміром, Сербія, Хорватія не такі популярні, як Іспанія чи Кіпр, але і тут прибуток від «мандрівної галузі» досягає 35-50 відсотків національного валового продукту. А в Україні цей показник аж… 1,5 відсотка. І це з нашим Кримом, Карпатами, мінеральними водами, старовинними замками, багатством історичних та культурних пам’яток! Іншими словами, сфера туризму в Україні сьогодні — величезне поле діяльності, вважайте, цілина. А якщо врахувати вигідне географічне розташування, сприятливий клімат, високий рекреаційний потенціал, то наша туристична цілина має перспективи на гарний урожай. Успішний розвиток будь-якого бізнесу можливий тільки тоді, коли ним професійно займаються кваліфіковані фахівці. З таких міркувань ми виходили, приймаючи рішення запровадити в університеті підготовку кадрів для галузі туризму. Крім цієї основної, є ще одна причина на користь цього рішення: наша рідна Умань. Адже за концепцією соціально-економічного розвитку, прийнятою уманською міською громадою, місто повинно стати центром міжнародного туризму. Високий туристичний потенціал має вся Черкаська область — Шевченків край, серце України на берегах Дніпра і Росі. Відтак фахівці з туризму дуже потрібні тут, у рідному краї. Спеціальність «економіка туризму» вже сьогодні користується попитом. Тож нашим випускникам є де прикласти енергії та уміння.
За твердженням Джека Лондона, найважча робота — прокладати дорогу. А уманський університет став першопрохідцем у справі підготовки спеціалістів для туристичного бізнесу не тільки у своєму регіоні, адже навчальних закладів такого профілю в Україні дуже мало. Перш за все налагодили зв’язки з вузами Києва та Одеси, запрошували до співпраці досвідчених викладачів, поступово нарощуючи власний потенціал. За роки, що минули, факультет підготував уже два випуски фахівців туристичної справи. Дехто з колишніх вихованців факультету вже навіть заснував власний бізнес.
Десять професій під однією обкладинкою
Слово «туризм» із французької перекладається як «обхід, об’їзд». Чи не тому таке розповсюджене досить примітивне уявлення: спеціаліст з туризму — це той, хто вчить намети ставити, багаття розкладати. Теж незайве уміння, але спеціальність «туризм» — це не тільки «наука в походи ходити». Пішохідні екскурсії — лише одна сота з того, що треба знати і вміти. Професіонал в галузі сучасного туризму мусить бути менеджером і бухгалтером, екологом і психологом, вміти провести екскурсію, спілкуватися з людьми, вільно володіти хоча б однією іноземною мовою. Словом, сім-десять професій «під однією обкладинкою».
Починали з того, що готували економістів плюс спеціалізація — туризм. Тепер на факультеті функціонує кафедра туризму і готельно-ресторанної справи з напрямками підготовки «туризм», спеціалізації «туризмознавство» за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «спеціаліст». Нинішнього січня ліцензовано нову спеціальність — «готельно-ресторанна справа». Проблем із базами для практики майбутніх професіоналів в Умані немає, договори укладені зокрема з турфірмами «Супутник», «Галопом по Європам», туристичною компанією «Пілігрим-М», готельним комплексом «Фортеця», Національним дендропарком «Софіївка», громадською організацією «Зелений світ». Також налагоджено зв’язки з відомими турфірмами в інших регіонах України.
— Багато уваги приділяємо вивченню іноземних мов, — додає декан економічного факультету Тетяна Комар. — Вільне володіння хоча б однією іноземною мовою для випускника-фахівця туристичної справи обов’язкове. Найчастіше опановують англійську, частина студентів вчать також німецьку, французьку.
— Умань має свою унікальну особливість — паломництво хасидів, специфічний релігійний туризм. Потік пілігримів з кожним роком наростає, відтак — все більша потреба у фахівцях, що знають іврит. Університет враховує цю обставину?
— Так, звичайно, адже розвиток паломництва до Умані розширює ринок праці для наших випускників. З часом у нас почнуть вчити іврит; на сьогодні просто немає кваліфікованих викладачів цієї мови.
Лабораторія «Регіональна економіка і туризм» створена рішенням вченої ради університету, 28 березня виповниться перший рік діяльності. Участь в її роботі беруть провідні вчені університету і запрошені з інших вузів, а також багато молодих науковців, аспірантів, студентів. Основні теми досліджень: перспективи розвитку туризму та об’єктів туристичного бізнесу в регіоні; проблеми регіонального розвитку та їх вплив на туристичну індустрію. З січня нинішнього року на базі лабораторії почали розробляти держбюджетну тему про інноваційні аспекти соціально-економічного розвитку малих міст.
Що обирають студенти XXI століття
Сучасний туризм постійно урізноманітнюється. Закордонні тури, екскурсії історичними місцями, морські круїзи — і паралельно з цією «класикою жанру» чого тільки не придумують винахідливі організатори. Приміром, мандрівки підземеллями — для любителів екстріму. Все більшої популярності набуває сільський зелений туризм.
В Україні цей вид туризму вигідний по-своєму: в затяжній економічний кризі більшість населення і не мріє про розкішні курорти чи закордонні подорожі. При скромних статках єдина реальна можливість для міських жителів гарно і недорого відпочити — поїхати на село. Інша сторона справи: в українських селах майже дві третини населення безробітні або зайняті тільки частково; людям потрібен заробіток. Відтак попит і пропозиція на ринку послуг збігаються, сільський туризм в Україні стає все популярнішим. Тому і в університетських програмах зеленому туризму відводиться особливе місце. Є спроби розробки науково обґрунтованих концепцій розвитку цього бізнесу. Приміром, село Громи в Уманському районі — гарне, мальовниче, до того ж відоме гончарством і вишиванням рушників. Посуд тут оздоблюють місцевим орнаментом, а з глини роблять свищики у формі коників з вершниками — суто громівська модель народного музичного інструменту. Сюди часто приїздять екскурсійні групи, щоб побачити гончарну майстерню в дії, тут влаштовували свято українського рушника. Науковці університету проаналізували перспективи туристичного бізнесу в Громах і пропонують господарям сільських садиб різні варіанти облаштування приміщень, організації прийому гостей-туристів, розширення асортименту послуг. Це тільки один із прикладів такої співпраці. Всерйоз займаючись проблемами зеленого туризму, науковці профільних кафедр розробили модель створення туристичного регіонального комплексу, що здатен забезпечити належний рівень якості послуг і зробити місцевий туристичний ринок конкурентоспроможним. У кількох словах: цей комплекс — сконцентрована на території регіону група підприємств і структур туристичної індустрії та суміжних галузей, які взаємодіють і взаємодоповнюють одна одну при створенні комплексного туристичного продукту регіону.
Ще один підрозділ, де займаються проблемами зеленого туризму, — бізнес-інкубатор, створений в Уманському педуніверситеті минулої осені. Тема сільського туризму тут — один з основних напрямків роботи. Консультації, допомога в розробці бізнес-проектів, підготовці пакету документів — форми співпраці різні. Вже є добрі результати: приміром, вихованка бізнес-інкубатора Катерина Лимар з проектом «Розробка та популяризація нових туристичних маршрутів Черкащини» виборола друге місце на ІІ обласному Форумі молодіжних ініціатив, що пройшов під патронатом голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба.
У структурі педагогічного вузу економічний факультет і профіль економіка туризму — підрозділ зовсім іншої специфіки, начебто далекої від проблем виховання. Але досвідчені викладачі, розповідаючи про особливості підготовки майбутніх зубрів туристичного бізнесу, не раз підкреслювали цікаву особливість суто виховного плану. Освоєння цієї професії — це не тільки «сухі» предмети, як, приміром, управління туристичним підприємством, бухгалтерський облік, фінансовий аналіз. Вивчають також туристичне краєзнавство, історію, етнокультурологію, основи музеєзнавства. Часто після поїздки чи цікавої лекції для них по-новому відкривається рідний край. Село чи місто, де народилися і знають кожен його куточок, починають бачити іншими очима. Цікавляться його минулим, вчаться цінувати його багатства і красу.
— Відступає оця тенденція, що все найкраще і взагалі рай земний — тільки за кордоном, — говорить ректор університету професор Наталія Побірченко. — Народжується почуття гордості за рідну Україну. Молоді вчаться бути патріотами, любити свій край, знати його. І пов’язують із ним своє майбутнє.
