Шлях до свого бізнесу найчастіше буває непростим. Особливо складно тим підприємцям, у кого немає досвіду в організації виробництва. Але свою нішу може знайти кожен. Правда, іноді для цього потрібно шукати ідею, бути креативним та винахідливим.
Власна справа – це завжди ризик. Богдан Руденко наважився ризикнути подвійно – створити своє кафе на взяті в банках кредитні кошти. Здавалося б, такий підхід вимагає точних прорахунків та чіткого бізнес-плану. Так як визнає сам підприємець, він схильний до емоційних спонтанних рішень і не може підпорядковуватися розрахунку. Портал «Діловий регіон» розповідає про емоційний підхід до створення власного бізнесу.
Ідея
Оригінальний заклад з особливою атмосферою Богдан Руденко мріяв створити давно. Поштовхом стало приміщення – відкрита тераса на рівні 5 поверху, яку здавали в оренду. «Я побачив цей майданчик і зрозумів – оце воно. Тут відчувається якась легкість. Коли приходиш сюди, забуваєш про всі проблеми, які там унизу», – розповідає Богдан Руденко.
«Кафе на даху. ЧЄ» задумувалося як творчий простір для спілкування креативної молоді та відпочинку. Друга назва "ЧЄкаго" або просто «ЧЄ» – данина любові до міста.
Стартовий капітал
Створюючи кафе, підприємець розраховував на фінансову підтримку партнера. Однак той в останній момент відмовився. І тоді ресторатор-початківець звернувся до банків. «Не вірте рекламі, велику суму банки не дають. Максимум – 20 тисяч», – ділиться досвідом Богдан. Він узяв кредити в кількох банках, але від ідеї не відмовився.
Щоб відкрити невелике кафе з кухнею і мінімальними затратами, необхідно не менше 250 тис. грн. Цього вистачить, щоб купити мінімальний набір необхідного обладнання, техніки, посуду тощо. Столи та стільці надали постачальники.
Щоб зрозуміти ціну питання, було проведено попередні розрахунки. Однак бізнес-плану не складали. «В цьому був мій великий мінус. Але я емоційний, мені важко розраховувати наперед», – визнає Богдан Руденко.
Приміщення
Остаточне рішення про створення власної ресторанної справи до Богдана Руденка прийшло тоді, коли йому запропонували в оренду відкриту терасу. Це значною мірою визначило і саму ідею закладу. «Всі, хто приходять, відчувають тут легкість», – говорить власник кафе. Оренда – одна з основних статей витрат закладу.
Столики на терасі розміщені на такій відстані, що навіть великі галасливі компанії одна одній не заважають. Шум машин залишається внизу. А для відвідувачів відкриваються чудові краєвиди на місто.
З приходом холодів виникла необхідність створити зимовий зал. Можливості приміщення це дозволяли. Однак потрапити до зимового залу можна лише пройшовши терасу.
Команда
На старті підтримали друзі-студенти. Хлопці допомогли облаштувати терасу – ремонт робили своїми руками. Двоє з них залишилися і працюють досі – бармен та молодший брат Богдана. Він досить швидко опанував професію кулінара і зараз працює помічником шеф-кухаря, робить смачні десерти. За відсутності спеціальної освіти їх виручала практика і шалене бажання реалізувати цей проект.
Сам Богдан з 17 років працював у закладах харчування, пройшовши шлях від офіціанта до адміністратора. Тож тонкощі ресторанної справи пізнавав на власному досвіді, хоча спеціальної освіти не має. Багато корисної інформації отримує з популярних кулінарних шоу та спеціальних програм і відеоматеріалів в Інтернеті.
Зараз у кафе працює дев’ять осіб – четверо на кухні, п’ятеро в залі.
Атмосфера
Тон закладу задає, звичайно, відкрита тераса на висоті. Атмосферу легкості та невимушеності посилюють легкою ліричною музикою. «Спочатку планували, що це буде джаз, соул, блюз. Але така музика важкувата для сприйняття, тому почали розбавляти якісною ліричною музикою», – розповідає Богдан.
Однак перш ніж потрапити в кафе під відкритим небом, необхідно пройти своєрідне чистилище – сходи, що ведуть на терасу, мають специфічний урбаністичний вигляд: «Коли ми відкривалися, в нас просто не було грошей, щоб її зробити. А потім зрозуміли, що нічого й не треба. Часто люди заходять, дивляться на сходи і далі не йдуть. Їм уже не цікаво. Це вже не наші люди. Кому цікаво, ті піднімуться», – вважає власник кафе.
Відвідувачам закладу до вподоби простота та легкість, що панують на терасі. Тому дизайн зимового залу було вирішено робити в такому ж дусі. Для основних ремонтних робіт уже наймали спеціалістів, але й власноруч довелося зробити чимало. Наприклад, разом зі знайомим дизайнером Богдан розробив фотошпалери з черкаським пейзажем. «Кафе – це не просто стіни, ним треба жити, треба багато зробити власними руками», – вважає Богдан Руденко.
Постачальники
Основними продуктами (соки, води, пиво, алкоголь, морожені продукти, риба) забезпечують черкаські постачальники. Особливо шукати їх не потрібно – вони приходять самі. За словами Богдана Руденка, в деяких випадках доцільніше купувати в роздрібних мережах або самим. Наприклад, від постачання овочів та фруктів довелося відмовитися, оскільки просто не встигали використовувати привезену продукцію. Зараз купують переважно в торговельних мережах – так дешевше і свіжіше.
Меню і ціни
Кухня мала бути винятково європейською і недорогою. Однак якщо останнього вдалося дотриматися, то в меню довелося вносити зміни і шукати компроміси зі східною кухнею, щоб задовольнити запити відвідувачів.
Сталого переліку страв у «ЧЄ» немає. Кожного тижня з’являється щось нове. «Ми експериментуємо, готуємо те, що подобається клієнтам», – пояснює Богдан. Загалом, до меню входить до 20 салатів, стільки ж м’ясних страв, близько 10 гарнірів та 5 перших страв. Для співробітників навколишніх офісів готують комплексні обіди вартістю 20-25 гривень. Страви з основного меню готуються після отримання замовлення.
Особливістю меню є те, що стравам тут не вигадують якісь незвичайні назви: «Ми одразу розказуємо, що там є, щоб не було несподіванок і не ламали голови. Так і пишемо «Куряча грудка під соусом». Офіціант завжди може розказати детально, як готують тут ту чи іншу страву.
Цінова політика «Кафе на даху» демократична. За словами Богдана Руденка, заробляють більше завдяки потоку.
Клієнти
Кафе орієнтоване переважно на молодь. Однак є й поважні відвідувачі. Дехто телефонує і замовляє страви на вечір заздалегідь, плануючи похід у «ЧЄ». Клієнтська база розширюється завдяки постійним відвідувачам, які приводять з собою друзів та знайомих.
Більшість приходять сюди відпочити, поспілкуватися, посидіти в Інтернеті. Але є й вагоміші причини: «У нас часто молоді пари освідчуються, роблять пропозицію руки і серця. Ми завжди ідемо назустріч, розробляємо сценарій, пропонуємо ідеї», – розповідає Богдан Руденко.
Середньоденну кількість відвідувачів визначити складно, оскільки вона дуже коливається. Це може бути 40 маленьких замовлень, а може бути 3 великих.
Труднощі і ризики
Відкриваючи кафе під відкритим небом у липні, Богдан Руденко сподівався, що пропрацювавши протягом трьох-чотирьох місяців, заробить на ремонт і облаштування зимового залу. Однак раннє різке похолодання поставило під загрозу весь проект. Тоді почали шукати партнера, готового вкласти кошти. Ним став один із клієнтів. Зараз він займається фінансовими та технічними питаннями і йому належить частка бізнесу.
Наступним серйозним випробуванням стала нинішня криза: «Ми на новий рік відкрили зимову залу, розраховували, що підуть люди, а тут така ситуація економічна. Але ми тримаємося. Переважно, завдяки постійним відвідувачам», – не втрачає оптимізму Богдан Руденко.
Перспективи
Зараз команда «ЧЄ» працює над удосконаленням літньої тераси. Тут Богдан планує реалізувати безліч проектів, щоб створити культурний осередок: вечір живого мікрофону, дні моди, кіновечори, мистецькі та розважальні заходи і навіть світанкові та вечірні весільні церемонії.
Матеріал підготовлено порталом "Діловий регіон" в рамках проекту "Практика бізнесу"