ПОРТАЛ
8 серпня 2012, 12:08

Перекладач


перекласти з:

перекласти на:

press
Тваринницький інстинкт

<div class="press_msg">press</div>Тваринницький інстинкт

Що допоможе заохотити фермерів Черкащини займатися тваринництвом та відродити на Черкащині статус тваринницької області з’ясовували у фахівців галузі кореспонденти г. «Вечірні Черкаси».

За нинішньої нестабільної економічної ситуації не кожен господарник ризикне займатися фермерством, вирощуючи худобу. Бо воно є збитковим – вкладаєш більше, ніж отримуєш прибутку. Без державної підтримки, відповідних дотацій, кредитування, продуманих цін селяни не витримають. Губернатор області Сергій Тулуб нарікає на попередню владу, мовляв, залишила у спадок майже знищену тваринницьку галузь, тому часу на відновлення зруйнованого піде чимало.

За 2011 рік в область надійшли 89,5 млн. гривень на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які направлені на будівництво та реконструкцію підприємств із виробництва та вирощування м'яса худоби і птиці, молочнотоварних ферм, вирощування овочів тощо. Хочеться вірити в обіцянки уряду серйозно зайнятися тваринництвом, і через п'ять-сім років довести приріст великої рогатої худоби в українських господарствах до 200 тис. голів щорічно. То чи зможе Черкаська область відродити статус тваринницької, коли рівень споживання м'яса становив 76 кг, коли область не справлялась із переробкою м'яса на своїх м'ясокомбінатах? Про це та про те, що допоможе заохотити фермерів Черкащини займатися тваринництвом, ми запитали наших експертів.

Володимир Лук'янець, генеральний директор сільськогосподарського холдингу «Агро-Златодар», депутат обласної ради, кандидат сільськогосподарських наук:

Крим, Прибалтика, Львів, Черкащина у 80-х роках були найсильнішими у тваринництві. За Радянського Союзу кількість виробництва м'яса визначалась Міністерством охорони здоров'я, і ця структура була такою: 57-58% – яловичина, 35-36% – свинина та 10-12% – птиця. Сьогодні дефіцит м'яса перекривають найбільші птахофабрики. Для того, щоб був розвиток фермерства, необхідно пройти етап – близько 25-30 років, коли б не залишилось населених пунктів, які б нараховували 300 осіб населення. Аби збільшити валовий збір молока, Кабмін повинен прийняти постанову, якою встановити мінімальні закупівельні ціни на молоко і м'ясо, так, як це робиться по цукру, та скасувати практику давання дотацій за теля – люди не довіряють владі. Натомість повернути ПДВ на приватне поголів'я за здану на молокозавод сировину та створити в кожному селі, де є молочнотоварна ферма, безприбуткові кооперативи. Це дасть не лише економічний ефект, але й соціальний. Сьогодні на селі не повинно бути безробітних. Де немає тваринництва, люди просто деградують. Черкащина буде з м’ясом, якщо створюватимуться відгодівельні підприємства, існуватиме чітка спеціалізація м'ясних господарств, будуть установлені мінімальні ціни, а облспоживспілки зобов'яжуть 50% торговельних місць на ринках віддати селянам без посередника».

Микола Васильченко, директор СТОВ "Агрофірма «Маяк»: Відновленню фермерства допоможе створення таких умов, аби молодь, освічена, навчена працювати біля комп'ютера та автоматики, йшла працювати на ферми, а не баба Галя стояла біля корів із брудними руками. А нормальні умови – це нормований робочий день, гідна зарплата, сучасне житло, гарантовані вихідні, відпустка. Людина, яка закінчила вуз, повинна мати можливість застосувати свої знання на виробництві, а не тікати в місто і займатися «купи-продай», бо це шлях у нікуди. Баба Галя не сяде за комп'ютер, це все в руках молоді. Інший момент – залучення вітчизняних й імпортних інвестицій – це теж порятунок, аби були робочі місця нашому люду, а не ми годуємо інших. Ви ж подивіться, техніка імпортна, а відповідно ми прив'язуємося до імпортних запчастин. Наше господарство – це 3200 голів ВРХ, із яких тисяча – дійних корів, 8020 літрів за рік – удій на фуражну корову, 16000 голів свиней. Незважаючи на складні погодні умови, ми зібрали 73,6 центнера з гектара пшениці, 46 центнерів ярого ячменю, 36 центнерів – ріпаку. От звідси беруться гроші, щоб упроваджувати новітні технології і піднімати тваринництво області. Спеціаліст повинен себе застосувати, тому я запрошую на роботу зоотехніків, агрономів, ветеринарів, економістів. Головне – був би мозок, усьому іншому ми навчимо».

Вадим Рудишин, начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації:

Черкащина досі несе статус тваринницької. Бо виробляє найбільше м'яса. Ми йдемо в першій четвірці областей із виробництва молока. Тобто процеси спаду тваринницького поголів'я, які спостерігались по всій Україні, Черкащину зачепили менше. Перш ніж зацікавити селян займатися фермерством, треба визначити прибутковість цього бізнесу. Нашій області простіше займатися рослинництвом: посіяв – зібрав – маєш прибуток. У тваринницькій галузі і вкладення більші, і віддачу можна отримати лише за два-три роки. Тому, безумовно, для зацікавленості повинна діяти державна програма, і її першими кроками стало відшкодування витрат на утримання молодняку та вартості доїльних апаратів. Але все-таки ці програми повинні бути ефективними для самого фермера. Адже це приведе його до того, що він буде зацікавлений займатися тваринництвом. Не менш важлива стабільна цінова політика, яка б забезпечувала рентабельність».

Петро Євич, директор ТОВ «АгроРось»: Основні складники успішного розвитку фермерства на Черкащині – стабільність, упевненість і потужна державна підтримка. Стабільність – це стабільні ціни на молочну й м'ясну продукцію. Але є проблема – сьогодні в Україні відкрито завозиться з-за кордону сільськогосподарська продукція. Якщо закрити ніші в кордоні, кудою йде морожене м'ясо з Аргентини, Данії, Бразилії, Польщі, порошки на молоко, то ситуацію із виробництвом вітчизняної м'ясо-молочної продукції ще можна врятувати. Інший момент – підтримка виробників молока, а це підтримка в будівництві сучасних молочних, тваринницьких ферм. Що маємо на сьогодні? Нових ферм майже не будують – відбудовують зведені ще за часів Радянського Союзу. А це ж величезні кошти. А де в людей, які займаються тваринництвом, гарантія, що вони завтра не збанкрутують? Вони побоюються, що впаде ціна на молоко, а вона ж постійно нестабільна… У цій ситуації складно тримати худобу».

Василь Корнієнко, екс-заступник губернатора: На початку 80-х років на Черкащині виробництво яловичини й свинини було наскільки розвинуте, що м'ясну продукцію вивозили до Росії. У ланцюгу виробництва м'яса були задіяні переробні підприємства. Наприклад, цукрозаводи. Це давало можливість здешевити виробництво одиниці продукції. Якщо говорити про фермера, то, по-перше, ціни на продукцію повинні його задовольнити. По-друге, ціна на готову продукцію, яку виробляють переробні підприємства, повинна задовольнити переробника. Якщо одна з цих умов не задовольняється, у цей процес повинна вступати державна підтримка – дотування. Фермеру невигідно тримати худобу, він її вирізає, продукції не вистачає. Торік ціна за літр молока становила 2 грн. 70 коп., цього року – 1 грн. 20 коп. Переробник не витримує і опускає ціну, ставлячи фермера перед фактом. І ще один фактор – наші батьки ще тримали худобу, а от нинішній молоді це вже не потрібно. Тому слід зацікавити молодь, аби тримала корову і мала з цього зиск. Стабільна цінова політика на продукцію тваринництва та державна підтримка – ці два складники забезпечують зростання і поголів'я великої рогатої худоби, і свинарства».

Фермерський рух

Станом на 1 липня в області кількість фермерських господарств складає 1143 одиниці.

60 фермерських господарств області займаються виробництвом тваринницької продукції.

У фермерських господарствах утримується близько 5,6 тис. голів великої рогатої худоби, 13,1 тис. поголів'я свиней від загальної чисельності в області. Виробництво молока становить 12,6 тис. тонн до загальної кількості надоїв по області, 3,2 тис. тонн м'яса худоби і птиці та яєць.

У 2011 році фінансову допомогу на поворотній основі отримали 17 фермерських господарств із 13 районів у сумі 970,3 тис. грн., що в середньому на одне господарство склало 57 тис. грн.

На фінансову підтримку з державного бюджету фермерським господарствам за 2011 рік через механізм здешевлення кредитів виділено 233,4 тис. грн.; на закладення та нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками виділено – 198 тис. грн.

У поточному році відповідно до розподілу коштів для надання підтримки фермерів Черкащини в поточному році отримає більше 1 млн. гривень.

Станом на 1 липня в області чисельність поголів'я ВРХ становить 227,8 тис. голів, свиней – 468,2 тис. голів, виробництво молока у 2011 році становить 463,9 тис. тонн, м'яса – 448,9 тис. тонн, яєць – 818,5 млн. штук.

За матеріалами:  www.vechirka.ck.ua