press

Фермери області обрали нового голову і нарікали на «зрівняйлівку» у платі за землю

На нервах пройшла минулого четверга звітно-виборна конференція асоціації фермерів та землевласників області. Не всі з 1158-ми фермерів області входять до неї, лише близько 400. І між ними не завжди є згода. При тому, що деякі фермери по-сусідськи допомагають один одному, справа кооперації далі не йде.

Так, на цій конференції бунтарським настроєм позначались виступи й репліки з різних питань Миколи Рака, голови фермерського господарства «Ром» села Велика Севастянівка Христинівського району. Його позиція — асоціація працює мляво, взагалі не працює, малоземельних фермерів (а таких, які мають менше 20-ти гектарів землі — четверта частина з усіх 1158-ми фермерських господарств області) не захищає.

— Тим нашим колегам, у яких мало землі й вона на горбках, невдобах, змита, важко платити орендну плату, — сказав Микола Миколайович «Черкаському краю» перед початком конференції. — Я от плачу 4 відсотки вартості землі. Але в нашому господарстві 800 гектарів, тобто менший затратний механізм, ніж у того, в кого 50 гектарів. Є можливість вносити достатньо поживних речовин, придбати сучасну техніку. Тому не поступаємось за врожайністю сусіду — провідному сільгосппідприємству: торік, засушливого літа, наше ФР «Ром» виростило по 50 центнерів з гектара пшениці, соняшник дав по 38 центнерів. Завдяки цьому по 100-150 гривень з гектара надаємо на соціальну сферу села.

Вирішувати соціальні питання громади могли б і малоземельні фермери, але тоді повинні платити за оренду менше 4-ох відсотків. Та районні комісії, на яких покладене завдання визначити розмір оренди конкретно для кожного господарника, з малоземельними не церемоняться, — ратує за колег Микола Рак. — І що ж, до кого з цим питанням зверталось керівництво асоціації? У кого з обласних керівників галузі було на прийомі? Один я ходив!

Проте насправді, зазначив виконавчий директор асоціації Михайло Галамага, асоціація працювала: консультувала тих, хто вирішив стати фермером, координувала відносини фермерів та різних сервісних організацій, організувала участь у всеукраїнській виставці «Фермер України-2012». Писали численні листи-клопотання керівництву облдержадміністрації з питання, чому рік не збирається обласна комісія і стримується надання землі новим фермерам. Чому немає індивідуального підходу до фермерів щодо орендної плати. Інша річ, якою була реакція на листи.

Адже торік, як наводили приклади з деяких районів, хто з малоземельних фермерів вирішив заплатити орендної плати з гектара менше, ніж інші, бо не має фінансової можливості, тим упритул зацікавився… прокурор. А тимчасом фермер ні кредиту в банку не візьме (найбільшим позичальником для цієї категорії агрогосподарств ось уже кілька років є кредитна спілка «Кредит-Агро», торік надала кредитів фермерам на 3,8 мільйона гривень). Ні Український фонд підтримки фермерських господарств не виручить: уже рік як не має коштів, лише збирає борги з позичальників. Ні з Аграрним фондом, який міг би проплатити аванс за майбутню продукцію, не зварить каші: у фонд треба здати кілька тисяч тонн зерна, а не якийсь там фермерський дріб’язок — бідкалися господарники. Й допомоги держава цього року всім по самі вуха урізала.

Так, фермери хотіли б кращого захисту їхніх інтересів. Якщо дехто з учасників конференції гарячково бажав змінити голову асоціації — і все налагодиться, то були й інші думки.

Віктор Гончаренко, голова фермерського господарства «Юлія» з села Коврай Золотоніського району, зауважив про несплату членських внесків (часом голові асоціації та ще одному-двом його колегам доводилось викладати на колективні заходи немалі кошти з власної кишені):

— Люди добрі, це святе. Як може існувати наша спілка, коли у ній немає коштів? 15 років тому ми платили внески по гривні з гектара. Це копійки. Збільшімо суму і подумаймо про якість спільні програми, які ми можемо здійснити на ці кошти.

І якщо Микола Рак на це висловився взагалі проти «такої асоціації», мовляв, нічого на неї і внески платити, то Василь Драч, голова фермерського господарства «Златополь» із села Дмитрівка Золотоніського району, запропонував:

— Ми повинні зробити нашу організацію більш дієздатною. Для цього треба не гривню платити з гектара, а п’ять.

Тоді можна було б наймати кваліфікованого юриста — гомоніли фермери. Бо це чи не головне для кожного питання.

— Я сьогодні від трьох тут почув: «А ти не знаєш, де можна знайти юриста, який добре розбирається в земельних питаннях?», — сказав Віктор Гончаренко. Делегати обласної конференції обрали від усіх районів делегатів на всеукраїнський з’їзд фермерів і землевласників. Обговорили питання, які треба порушити там, нагорі.

— Ми хочемо працювати з усіма політичними силами і з реальною владою, бо це державницький підхід, — зазначив голова асоціації фермерів та землевласників області Сергій Стецюк. — Але фермерство не підтримують. Радше підтримують комплекси на тисячі голів худоби і на мільйони голів курей…

Вибрали на цій конференції і нового «головного фермера» області — голову асоціації фермерів і землевласників. Щоправда, з запропонованих на січневій раді асоціації і на цій конференції кандидатур щонайменше четверо відмовились. Залишилось дві кандидатури: Миколи Рака та Віктора Гончаренка. З 26-ти голосів за Гончаренка віддали 19. А заступником голови працюватиме Сергій Стецюк.

- 1158 фермерських господарств області обробляють 135 тисяч гектарів угідь і виробляють 9 відсотків валової продукції сільського господарства Черкащини.

- Є 22 фермери, в яких понад тисячу гектарів землі, 37 мають від 500 до тисячі гектарів, у кожного четвертого — менше 20-ти гектарів.

- Середня урожайність на полях фермерських господарств області: кукурудзи — 60 центнерів з гектара, озимої пшениці — 45-50, цукрових буряків — майже 400 центнерів з гектара.

- Майже 60 фермерів займаються тваринництвом.

- Майже кожне фермерське господарство області має трактора, але тільки кожне друге має плуга, культиватора, сівалку, автомобіль. І тільки кожне четверте — комбайна.