Найсумлінніше сплачують за ЖКГ послуги в Черкаському, Катеринопільському та Чорнобаївському районах

Експерт: Ігор Кирильчук

На Черкащині перспективним вважаю переведення котлів на тверде паливо і відмову від природного газу там, де це доцільно. Є достатньо, хоч не так багато, як у Карпатах чи на Поліссі, деревини, яку можна використовувати як щепу або пелети чи брекети. Є запаси соломи. Ніж спалювати їх на полі, то краще спалити в пелетах чи в гранулах.

Сонячну енергію можна використовувати для нагрівання технічної води. Потенціал достатній на Черкащині. Ці проекти будуть ефективні та окупні.

Для сільськогосподарського регіону дуже доцільно впроваджувати біогазові проекти: переробка силосу і гною на біогаз. Подібний проект ми зараз готуємося реалізувати з ТОВ «Кролікофф».

Для гарно діючої компанії залучити дешевий кредитний ресурс – це нормально. Часто підприємці, на жаль, не знають можливостей. Зараз досить складна ситуація на інвестиційному ринку України. Але працює НЕФКО, працює Глобальний екологічний фонд спільно з ЮНІДО, працює канадійське агентство. Підприємці просто про них не знають.

Експерт: Ігор Одокієнко

Зараз спостерігається сплеск попиту на енергоефективні технології. Кожен хоче поставити власну котельню, а відповідно, попит на обладнання для виробництва палива для цих котлів теж підвищується.

Основна проблема в цьому питанні – це джерело сировини. Якщо західні регіони багаті деревом, то в них достатньо сировини і для брекетів, і для пелетів. Що стосується Черкащини, у нас є підприємства, що роблять брикети. Розширення гальмується саме через відсутність сировинної бази. Ще одна проблема - у нас відсутнє допоміжне обладнання, яке давало би можливість переробляти безпосередньо поблизу джерела сировини і отримувати проміжну сировину, щоб потім її вивозити. Бо невигідно возити самі відходи з місць рубок. Тому на заході є технології, які дозволяють поблизу, навіть у лісосмузі, переробити деревину після санітарної рубки, наприклад, у ту фракцію, яка дозволяє безпосередньо використовувати її в нашому технологічному процесі.

У нас уже є задумки для виробництва таких мобільних установок для переробки деревини в лісосмузі.

Це обладнання коштує дорого, і наші лісові господарства поки що не можуть собі їх дозволити. Але виробники пелет будуть інвестувати в це обладнання, щоб забезпечити себе сировиною.

Поштовх уже відбувся. Тому ситуація влітку зміниться. Наступної осені таких виробництв буде значно більше.

Експерт: Максим Сагдієв

Нам треба диверсифікувати види палива, іти вперед. Газ потрібен, хай буде, але є ще біопаливо, сонячна енергія, вітроенергетика. В усіх європейських країнах це диверсифіковано, розбито по більш-менш однакових частинах. І тоді держава більш захищена. Коли ми залежимо від одного виду палива, державу легко шантажувати.

І кожен сектор повинен мати той вид палива, який йому доступний, який йому підходить. Є поняття – місцевий вид палива. На нього і треба орієнтуватися. Для сільгоспвиробників доречне впровадження агроплетів із соломи, відходів деревини, соняшничиння. Є фірми, які займаються пелетуванням, брикетуванням, роблять із відходів паливо. І фермеру треба звертатися до них. Або кооперуватися. Кілька господарств можуть купити один брикетувальний станок для спільного використання

Ринкові відносини самі в подальшому визначать, чим буде вигідніше опалювати. Ціну буде формувати ринок. Зараз потрібно цю нішу займати.

Дрова – це добре, але вони вимагають ручного завантажування. Це доречно для домогосподарства. А пелета вже передбачає автоматизацію, а значить більш дороге обладнання, яке по кишені великим підприємствам.

Найкращий варіант – залишити газову котельню (якщо була), а поряд зробити котел чи котельню на альтернативному виді палива, щоб був вибір.

Експерт: Владислав Сушко

Зараз надзвичайно сприятлива ситуація для версифікації енергоносіїв, бо є попит, нагальна потреба. Питання в тому, чи будуть для цього інвестиції, і куди їх спрямують – на створення нових моделей споживання енергії чи на реформацію старої системи?

Оскільки наша країна є експортером електроенергії, то ставку треба зробити на електроопалення. І дати людям нормальний тариф. Щоправда, ринок якісних обігрівачів тільки починає розвиватися, їх іще дуже мало. Зараз Черкаси на готові до впровадження енергоефективних технологій. Основна перешкода – це заборона відключатися від центрального опалення, тобто, заборона користуватися якісною послугою з надання тепла.

Зараз у нас відкриті кватирки взимку – це нонсенс! Є об’єктивні причини для заборони: перепад тиску, збої в системі. Якщо ще будинок відключити можна, то персонально квартири – дуже проблемно. Це буде колапс на ринку теплозабезпечення. Але рухатися в цьому напрямку потрібно. Бо коштів на відновлення ЖКХ не існує, і це недоцільно. Практика показує, що в країнах Європи більшість людей користується електроопаленням. Подібна ситуація і в західних областях України. Там система центрального опалення швидше зіпсувалася. Тому були змушені дозволити людям відключатися. І зараз основна маса домогосподарств мають альтернативну систему опалення.

Експерт: Олексій Болібрук

Нам зараз бракує досвіду європейських і зарубіжних країн щодо впровадження таких технологій, ми перебуваємо на початковому етапі. Треба дивитися на проблему ширше: не лише з погляду економічного, але й зважати, що ми залишаємо після себе. Енергоефективність має бути такою, щоб у першу чергу не страждало людство і земля в майбутньому.

Зараз нам необхідно закласти будівельні норми, згідно з якими всі будинки, що проектуються в Україні, мають враховувати показники енергоефективності. І закріпити ці стандарти на законодавчому рівні, щоб усі забудовники їх дотримувалися. Основний посил такий, щоб не боротися з надлишком чи недоліком енергії, що надходить у приміщення, а робити все, щоб усунути причину надходження чи забезпечити максимальне її проникнення, коли необхідно.

На Черкащині в короткостроковій перспективі ефективними є котли на твердому паливі. В довготерміновій перспективі основним джерелом енергії на землі, звичайно, залишається сонце. Треба максимально використовувати сонячну енергію. Бо, навіть встановлюючи твердопаливні котли, ми використовуємо ресурси землі, а вони рано чи пізно закінчаться. Тому треба використовувати таке джерело, яке нам дається даром, тобто, сонце.