Експерт: Олександр Романенко
директор ПП «Венд»

Ми успішно знаходимо співпрацю з черкаською мережею продовольчих маркетів та невеликими торговельними мережами Києва, Харкова, Вінниці, Одеси та іншими. А от із великими українськими – значно складніше. Ми виводимо новий продукт, а вони цінують місце на полиці. І їм не важливо, що це продукт для здоров’я, головне, щоб він гарантовано продавався. Але є продукти, які необхідні для покупця, хоча вони мають відповідну ціну. І коли йде мова про сіль, збагачену калієм, біодоступними мікроелементами, то зрозуміло, що вона буде дорожчою, ніж звичайна, за рахунок дорогих компонентів. Для споживача це вибір на користь здоров’я. Але мережі позбавляють його такого вибору. Мовляв, вона буде дорожча, ніж звичайна сіль, і для ознайомлення покупцеві потрібен час, а це зайняте місце на полиці, тому вона не потрібна. Таким чином ми не можемо вивести свій товар у великі мережі. Хоча, наприклад, у торговельних мережах Польщі подібна сіль, збагачена калієм, представлена, і навіть не одним виробником за значно вищою ціною. А от солі, збагаченою біодоступними магнієм, йодом, селеном та іншими мікроелементами в їхніх мережах немає. І такий продукт зацікавлює польських дистриб’юторів.

Експерт: Олександр Самойленко
заступник генерального директора ТОВ АПК «Маїс»

Торговельні мережі, очевидно, орієнтуються на покупця із невисоким рівнем доходу. Тому віддають перевагу товарам і продуктам нехай гіршої якості, але дешевшим. Я сам покупець, і передусім звертаю увагу на ціну, а потім уже на все інше. Тому треба, на мою думку, позиціонувати, де є натуральний продукт. Бо в загальній масі на полицях його люди не бачать.

Можливо, варто організувати полиці, секції, відділи під назвою «Товари Черкащини». І там найбільше інформації сконцентрувати.

На сьогодні торгівля не готова, не зацікавлена підтримати якісну продукцію. Тому необхідно поширювати достатньо інформації, щоб покупці орієнтувалися і шукали якісний товар. Тоді попит формуватиме пропозицію.

Не можна сказати, що маркети не хочуть закуповувати нашої черкаської продукції. Складно домовитися по ціні. Якщо ми закладаємо на соки 10% рентабельності, то торгівля хоче 35%. Я вважаю, що це не зовсім справедливий розподіл прибутку.

Експерт: Руслан Петрик
директор Черкаської спілки продовольчих маркетів

У нас дві основні вимоги до виробника: 1) адекватна цінова політика, 2) стабільність постачання продукції. Важко знайти співпрацю, коли виробник одній мережі пропонує одну ціну, а іншій – на 20% вищу. Такий товар стає просто непотрібен. До того ж, є виробники сильніші і слабші. Ми знаємо рейтинги. І якщо приходить хтось із слабших, але з великими амбіціями, тоді теж складно домовитися. Або буває, що у виробника широкий асортимент. Наприклад, 100 найменувань консервів. І він усі їх хоче виставити на реалізацію. Хоча ми знаємо, що зі 100 буде продаватися 10. І тоді йому теж важко стати на полицю.

Ідею виділити черкаського виробника в маркетах я підтримую. Краще робити це за допомогою спеціальних цінників, наприклад, із гербом Черкащини. Окрема полиця – це нелогічно. Це на ній має і риба, і цигарки, і молоко стояти. Покупці просто не знаходитимуть товар.

Експерт: Вадим Слободяник
підприємець, ТМ «Сміляночка»

Ми ще не виходили на великі торговельні мережі, тому що там велика відстрочка платежу, інші умови. Наприклад, на замовлення ми збільшимо обсяги випуску продукції. Але не можемо як маленьке підприємство чекати 20 днів оплати. За сировину треба розраховуватися щодня.

Тому зараз відкриваємо свої торгові точки на ринку. Туди люди йдуть цілеспрямовано. Бо якщо покласти нерозкручений товар у великому маркеті на полицю, він загубиться. Ми пробували в смілянських маркетах. Треба виділяти якось виробників Черкащини, щоб люди звертали увагу.

Зараз ми активно підвищуємо впізнаваність своєї торгової марки. А тоді вже плануємо виходити на мережі.

Експерт: Олег Завадський
комерційний директор ТОВ «Красногірський олійний завод»

Ми тільки починаємо реалізовувати свою продукцію. І поки що супермаркети самі до нас виходять із пропозиціями. Оскільки нам треба розкручувати продукцію, ми зараз ставимо ціни мінімальні. Однак це, переважно, пробні партії для маркетів Золотоніського району.

Щоб забезпечити великі поставки, нам необхідно розширяти виробництво, а для цього потрібні обігові кошти. Наприклад, попит на рафіновану олію вищий, ніж на нерафіновану. Тому необхідно ставити цех рафінації. Нам запропонували в уманському напрямку продавати нерафіновану олію, але тоді треба шукати менше пакування.

Експерт: Ігор Кирильчук
національний координатор проекту підвищення енергоефективності та сприяння у впровадженні відновлюваних джерел енергії на підприємствах агрохарчової галузі (м. Київ)

На Черкащині перспективним вважаю переведення котлів на тверде паливо і відмову від природного газу там, де це доцільно. Є достатньо, хоч не так багато, як у Карпатах чи на Поліссі, деревини, яку можна використовувати як щепу або пелети чи брекети. Є запаси соломи. Ніж спалювати їх на полі, то краще спалити в пелетах чи в гранулах.

Сонячну енергію можна використовувати для нагрівання технічної води. Потенціал достатній на Черкащині. Ці проекти будуть ефективні та окупні.

Для сільськогосподарського регіону дуже доцільно впроваджувати біогазові проекти: переробка силосу і гною на біогаз. Подібний проект ми зараз готуємося реалізувати з ТОВ «Кролікофф».

Для гарно діючої компанії залучити дешевий кредитний ресурс – це нормально. Часто підприємці, на жаль, не знають можливостей. Зараз досить складна ситуація на інвестиційному ринку України. Але працює НЕФКО, працює Глобальний екологічний фонд спільно з ЮНІДО, працює канадійське агентство. Підприємці просто про них не знають.

Експерт: Ігор Одокієнко
президент ТОВ «Черкасиелеватормаш» (м. Черкаси)

Зараз спостерігається сплеск попиту на енергоефективні технології. Кожен хоче поставити власну котельню, а відповідно, попит на обладнання для виробництва палива для цих котлів теж підвищується.

Основна проблема в цьому питанні – це джерело сировини. Якщо західні регіони багаті деревом, то в них достатньо сировини і для брекетів, і для пелетів. Що стосується Черкащини, у нас є підприємства, що роблять брикети. Розширення гальмується саме через відсутність сировинної бази. Ще одна проблема - у нас відсутнє допоміжне обладнання, яке давало би можливість переробляти безпосередньо поблизу джерела сировини і отримувати проміжну сировину, щоб потім її вивозити. Бо невигідно возити самі відходи з місць рубок. Тому на заході є технології, які дозволяють поблизу, навіть у лісосмузі, переробити деревину після санітарної рубки, наприклад, у ту фракцію, яка дозволяє безпосередньо використовувати її в нашому технологічному процесі.

У нас уже є задумки для виробництва таких мобільних установок для переробки деревини в лісосмузі.

Це обладнання коштує дорого, і наші лісові господарства поки що не можуть собі їх дозволити. Але виробники пелет будуть інвестувати в це обладнання, щоб забезпечити себе сировиною.

Поштовх уже відбувся. Тому ситуація влітку зміниться. Наступної осені таких виробництв буде значно більше.

Експерт: Максим Сагдієв
директор ПП «Аргус-сервіс»

Нам треба диверсифікувати види палива, іти вперед. Газ потрібен, хай буде, але є ще біопаливо, сонячна енергія, вітроенергетика. В усіх європейських країнах це диверсифіковано, розбито по більш-менш однакових частинах. І тоді держава більш захищена. Коли ми залежимо від одного виду палива, державу легко шантажувати.

І кожен сектор повинен мати той вид палива, який йому доступний, який йому підходить. Є поняття – місцевий вид палива. На нього і треба орієнтуватися. Для сільгоспвиробників доречне впровадження агроплетів із соломи, відходів деревини, соняшничиння. Є фірми, які займаються пелетуванням, брикетуванням, роблять із відходів паливо. І фермеру треба звертатися до них. Або кооперуватися. Кілька господарств можуть купити один брикетувальний станок для спільного використання

Ринкові відносини самі в подальшому визначать, чим буде вигідніше опалювати. Ціну буде формувати ринок. Зараз потрібно цю нішу займати.

Дрова – це добре, але вони вимагають ручного завантажування. Це доречно для домогосподарства. А пелета вже передбачає автоматизацію, а значить більш дороге обладнання, яке по кишені великим підприємствам.

Найкращий варіант – залишити газову котельню (якщо була), а поряд зробити котел чи котельню на альтернативному виді палива, щоб був вибір.

Експерт: Владислав Сушко
директор компанії «Авант-груп»

Зараз надзвичайно сприятлива ситуація для версифікації енергоносіїв, бо є попит, нагальна потреба. Питання в тому, чи будуть для цього інвестиції, і куди їх спрямують – на створення нових моделей споживання енергії чи на реформацію старої системи?

Оскільки наша країна є експортером електроенергії, то ставку треба зробити на електроопалення. І дати людям нормальний тариф. Щоправда, ринок якісних обігрівачів тільки починає розвиватися, їх іще дуже мало. Зараз Черкаси на готові до впровадження енергоефективних технологій. Основна перешкода – це заборона відключатися від центрального опалення, тобто, заборона користуватися якісною послугою з надання тепла.

Зараз у нас відкриті кватирки взимку – це нонсенс! Є об’єктивні причини для заборони: перепад тиску, збої в системі. Якщо ще будинок відключити можна, то персонально квартири – дуже проблемно. Це буде колапс на ринку теплозабезпечення. Але рухатися в цьому напрямку потрібно. Бо коштів на відновлення ЖКХ не існує, і це недоцільно. Практика показує, що в країнах Європи більшість людей користується електроопаленням. Подібна ситуація і в західних областях України. Там система центрального опалення швидше зіпсувалася. Тому були змушені дозволити людям відключатися. І зараз основна маса домогосподарств мають альтернативну систему опалення.

Експерт: Олексій Болібрук
керівник технічного відділу ТОВ «Манеж»

Нам зараз бракує досвіду європейських і зарубіжних країн щодо впровадження таких технологій, ми перебуваємо на початковому етапі. Треба дивитися на проблему ширше: не лише з погляду економічного, але й зважати, що ми залишаємо після себе. Енергоефективність має бути такою, щоб у першу чергу не страждало людство і земля в майбутньому.

Зараз нам необхідно закласти будівельні норми, згідно з якими всі будинки, що проектуються в Україні, мають враховувати показники енергоефективності. І закріпити ці стандарти на законодавчому рівні, щоб усі забудовники їх дотримувалися. Основний посил такий, щоб не боротися з надлишком чи недоліком енергії, що надходить у приміщення, а робити все, щоб усунути причину надходження чи забезпечити максимальне її проникнення, коли необхідно.

На Черкащині в короткостроковій перспективі ефективними є котли на твердому паливі. В довготерміновій перспективі основним джерелом енергії на землі, звичайно, залишається сонце. Треба максимально використовувати сонячну енергію. Бо, навіть встановлюючи твердопаливні котли, ми використовуємо ресурси землі, а вони рано чи пізно закінчаться. Тому треба використовувати таке джерело, яке нам дається даром, тобто, сонце.

Експерт: Михайло Бащенко
заслужений працівник сільського господарства України, академік Національної академії аграрних наук (м. Черкаси)

Сьогодні істотно змінилася структура ґрунту на Черкащині, вміст гумусу знижується. І головний чинник, якого бракує, це тваринництво, тому його треба розвивати. Тільки при раціональному співвідношенні тваринницької та рослинницької галузі можна зберегти цей гумус. Подивіться, яка насиченість худоби на один га сільськогосподарської землі в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Данії. А в нас є господарства, де нема жодної тварини. Ми маємо колосальні резерви в цьому плані. Щоправда, сьогодні немає економічних передумов, щоб розвивати скотарство, зокрема і свинарство. Але є окремі напрямки, в яких уже сьогодні можна працювати.

Академія наук ініціює, що в кожному дослідницькому господарстві, а їх більше 160 в державі, буде репродуктор на 100, 200 і більше свиноматок для того, щоб повністю забезпечити потребу населення у свинопоголів’ї.

В умовах дефіциту енергоносіїв необхідно розвивати альтернативну енергетику. У нас уже є дослідні ділянки, де висівається до 200 енергетичних культур. І вже визначені критерії і пріоритети, як і де розмножувати, як вийти на пелетний метод переробки цієї продукції і таким чином замінити той газ, якого в нас не вистачає.

Експерт: Олег Васецький
директор НВФ «Урожай» (м. Черкаси)

Цього року Черкащина відзначилася успішною реалізацією операції «Урожай», покликаної виявляти недобросовісних платників податків серед сільгоспвиробників. Операція хороша, все нормально зроблено. Однак, на мою думку, можна зробити набагато простіше. Я давно про це говорив. Потрібно оподатковувати не юридичних осіб, а гектар використовуваної землі. Цифру, скільки треба брати з одного гектара, вирахувати дуже легко. Якщо підприємство обробляє 100 тис. га, помножили, заплатили – і зловживань немає. Це максимально проста і прозора схема. Чому цього не роблять? Для мене не зрозуміло.

Експерт: Петро Душейко
почесний голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського району»

Необхідно вирішувати питання по землі. Ми зайшли в нетрі, з яких виходити дуже важко. Ми орендуємо зараз багато земель у так званого ефективного власника. Але його ефективність полягає в тому, що він хоче жити за рахунок плати за оренду паїв. Але неможливо за два-три паї безбідно існувати, бо є загальні тенденції рослинництва, в якому два чи навіть десять гектарів не прогодують ферму. Я вважаю, що мудріше було б у цьому випадку, щоб землю цю передавала в оренду держава, а не фермери. Завдяки довгостроковим договорам бюджет би отримав значні надходження. Зараз ми з гектару за оренду віддаємо 1,34 тис. грн. То порахуйте, скільки землі в Черкаській області, скільки в Україні, і скільки це коштів у бюджет, які б пішли на дороги тощо.

Експерт: Сергій Осадчий
генеральний директор ТОВ «Маїс» (м. Черкаси)

Черкаські насіннєві компанії зараз вийшли на світовий рівень за розвитком виробництва. «Євраліс», «Лебединський насіннєвий завод», «Маїс» – це високотехнологічні підприємства, які і робочі місця створюють, і в бюджет платять. Ми сьогодні вирощуємо насіння для таких компаній, як Монсанто та інші. Завдяки цьому наші аграрії мають змогу купувати насіння на порядок дешевше. Разом із цим, виробляємо власні гібриди. А гібриди вітчизняної селекції вже дотягують до закордонних. На ринку сьогодні є насіння і кожен вибирає, що йому купувати.

Головне – ми створюємо нормальні умови для розвитку аграрного бізнесу, ми виробляємо насіння, яким користуються наші товаровиробники. І кукурудзу навіть при тій ціні, яка сьогодні є, будуть вирощувати, бо це монокультура, вона енергетична.

Але треба розвивати й виробництво овочів, й інші напрямки. І ми готові це робити. Від держави ми зараз очікуємо одного – вирішити питання з наданням та реєстрацією земельних ділянок. Це в першу чергу. В районах зараз лежать стоси документів на реєстрацію. Рух землі буде постійно, бо тут договірна система – там угода закінчилася, там відновилася. Треба посадити п’ятеро ліцензованих реєстраторів – і питання зняте. До абсурду доходить: на землі працюємо, а земля не зареєстрована.

Експерт: Оксана Крячко
заступник директора ТОВ «Кищенці» (Маньківський р-н)

Одна з основних проблем аграріїв сьогодні – зростання курсу долара. В нас дуже багато кредитів, які ми беремо в іноземних фінансових установах. І, звичайно, віддавати нам треба буде набагато більше, але все одно ми виживаємо. Нам довелося відмовитися від запланованих цього року інвестицій в тваринництво, бо ми теж рахуємо гроші. Чекаємо на стабільніші часи і розуміємо, що потрібно на даному етапі максимально оптимізувати витрати, щоб з кращими силами увійти в наступний рік. І, можливо, коли в нас буде добре в країні, ми зможемо інвестувати в те, що ми планували.

Результати нашої роботи є, але вони не дають того ефекту, який би хотілося. Ми отримали досить гарні врожаї, підвищили урожайність багатьох культур, у тваринництві у нас зріс надій молока на корову. Але ціна продукції в цьому році не та, яку б ми хотіли, тому ми не можемо говорити про якісь прибутки в загальному плані.

Експерт: Валерій Пятницький
Урядовий уповноважений з питань євроінтеграції (м. Київ)

Як черкаському, так і будь-якому іншому бізнесу треба подивитися на свій власний ринок – наскільки він представлений тут, успішний, конкурентний. Якщо бізнес успішний на власному ринку, то очевидно можна задуматися про те, як вийти на зовнішні ринки, де в нього теж з’явиться зацікавлений споживач.

По-друге, дуже важливо знайти надійного партнера в Євросоюзі. І ці можливості зараз є.

По-третє, дивитися на потенційні зміни, які принесе угода про вільну торгівлю з погляду зміни правил. Зокрема, і на внутрішньому українському ринку. Передбачається серйозна зміна законодавства. Воно не буде змінюватися спонтанно тільки тому, що якомусь лобісту щось треба змінити, а буде змінюватися досить скоординовано, особливо в тій частині, що стосується торгівлі.

Усім виробникам необхідно налаштуватися на постійну наполегливу роботу, пов’язану з гармонізацією стандартів.

Для підприємств агропромислового комплексу пріоритетом має бути якість і безпечність продукції. При цьому не варто забувати, що ми працюємо на споживача, тому маємо відповідати його смакам і уподобанням. І те, що смакує українцю на Черкащині, може не смакувати киянину, не кажучи вже про француза чи німця. Тобто, необхідно також зважати і на традиції, що склалися в цих країнах.

Але при цьому важливо не втрачати свого обличчя, знаходити свою нішу. Попит має продукція унікальна або комплементарна до масової продукції.

Експерт: Дмитро Виноградов
в.о. директора Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Введення автономного преференційного торговельного режиму, безумовно - це нові можливості для вітчизняних виробників. Але і тут варто пам’ятати про дві сторони медалі – можливості і власне готовність самих підприємств до освоєння європейських ринків збуту.

Кожне підприємство зацікавлене у розвитку, освоєнні нових ринків, підвищенні своєї конкурентоздатності продукції. Однак поки що в Україні для бізнесу не створено всіх належних умов, які б сприяли реалізації вимог угод щодо вільної торгівлі з ЄС.

На сьогодні окресленими перевагами зможуть скористатися лише експортоорієнтовані підприємства, які вже мають певний досвід зовнішньої торгівлі, знайомі з процедурами та вимогами європейського законодавства. Для першопрохідців, тобто тих, хто починає по суті з нуля шлях буде нелегким.

По-перше, тому, що законодавство України не завжди узгоджене з вимогами та стандартами ЄС. Такі розбіжності можуть стати для виробника вагомою перешкодою, оскільки потребують державного регулювання.

По-друге, недостатній рівень поінформованості щодо всіх процедур та підготовки документів на всіх етапах експортної діяльності. Часто підприємці скаржаться, що навіть просто знайти необхідну інформацію, адаптовану для бізнесу важко, не кажучи вже про її освоєння.

Стримуючими факторами також, є недостатній рівень знання валютного законодавства, проблеми в банківській сфері, які виникають з експортно-імпортними операціями.

Але незважаючи на ці труднощі, бізнес вже робить перші кроки. Хай не такі масштабні, як хотілося б, проте це рух вперед. Навіть методами проб і помилок можна досягти результатів, проте, звичайно – це справа не одного дня і не одного місяця . Нам відкрили можливості, а чи скористаємося ними – залежить лише від нас.

Експерт: Марк Хейліер
директор компанії СТА (Великобританія)

Угода з Євросоюзом надає більше можливостей виходу на іноземні ринки для всіх компаній. Зокрема, значно полегшився доступ для підприємств аграрного сектору, який на Черкащині є визначальним. На мою думку, імплементація вимог цієї угоди зараз має стати основною точкою спрямування зусиль для черкаських сільгоспвиробників. Це нелегке завдання, над цим треба працювати. Але ця угода не лише покращить доступ українських товарів до ринку ЄС, але сприятиме поліпшенню бізнес-клімату, модернізації технологій, виробництву більш дешевих і безпечних товарів.

Імплементація цієї угоди залежить не скільки від уряду, скільки від бізнесу. Тому важливо вивчити ті розділи, які актуальні для вашої галузі і поступово реалізовувати ті вимоги, які сприятимуть доступу товарів черкаських виробників до закордонних ринків.

Для європейського споживача пріоритетом є безпека та якість продукції. І безумовно, краща ціна, конкурентна ціна.

Експерт: Сергій Першин
президент Черкаської торгово-промислової палати

Надзвичайно важлива інформаційна складова процесу євроінтеграції. Угода про преференційний торговельний режим – це унікальна можливість посилити свою експортну активність. Необхідно шукати можливості для якомога ширшої інформаційної презентації підприємств та продукції. Саме тому участь у ділових міжнародних заходах – важлива складова освоєння зовнішніх ринків. Безумовно, це затратна частина. Але зараз можна знайти можливості її здешевлення.

Ми готуємо компенсаційні механізми, зокрема, як допомогти малому та середньому бізнесу презентувати себе, свій продукт, як зробити колективний стенд.

Але для того, щоб успішно працювати на європейському ринку, бізнес має знати європейські вимоги безпеки продукції, звичаї ряду країн тощо.

Експерт: Михайло Чорнопишук
в.о. директора ДП «Черкасистандартметрологія»

Перехід на європейські стандарти – чи не найактуальніше питання для наших виробників зараз. По перше, змінюється нормативна база з контролю самої продукції за методами випробувань. І тепер усім виробникам області необхідно переглянути підхід до якості та безпечності самої продукції. Для того, щоб працювати на ринках як України, так і Європи, необхідно вивчити, яким нормативним документам ця продукція повинна відповідати, які технічні регламенти поширюються на цю продукцію. Технічний регламент передбачає цілу низку стандартів. Їхнє виконання є підтвердженням того, що продукція відповідає технічним регламентам. Тому передусім пропоную керівникам підприємств звернути увагу на те, що треба зробити актуалізацію нормативних документів, з’ясувати, яким нормативним документам ваша продукція має відповідати.

Харчовикам однозначно потрібно терміново розпочати впровадження системи HACCP і таким чином підтягнути свою продукцію до тих норм і стандартів, що діють в Євросоюзі.

Крім того, я ще звернув би увагу на контроль продукції лабораторіями як виробничими, так і незалежними. Тобто, треба переглянути підхід до якості і безпечності продукції.

Експерт: Оксана Криницька
директор Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації

Сприяння розвитку фермерського бізнесу є одним із пріоритетів регіональної політики, оскільки це важлива складова конкурентоспроможності області. Фермер змушений бути і бухгалтером, і юристом, і економістом в одній особі. І хоч вони й мають спрощену систему обліку, їм все одно складно бути для себе і женцем, і купцем. Тому необхідно розвивати і надавати фермерам консультаційно-дорадницьку підтримку. У нас є інститут дорадництва при Уманському національному університеті. Він сприяє тому, щоб усі охочі фермери мали максимальний доступ до інформації, яка їм потрібна, яка стосується виробничого напрямку чи обліку чи будь-якої іншої сфери господарювання. І другий момент – необхідно посилювати фінансову підтримку як на місцевому, так і на державному рівні.

Для того, щоб наша продукція була конкурентоспроможною, вона повинна мати товарний знак, сертифікат відповідності, фасування. Для більшості фермерів самотужки це зробити дуже важко, оскільки великі витрати на необхідну техніку й обладнання вони не потягнуть. Тому підвищити рівень конкурентоздатності можливо за рахунок об’єднання їх у кооперативні форми. Тоді можна буде обробляти землю високопродуктивною професійною технікою, забезпечити належні умови для зберігання і подальше просування фермерської продукції. Кооперація відкриває багато перспектив.

Експерт: Віктор Гончаренко
голова Асоціації фермерів та землевласників Черкащини

Найближчі перспективи розвитку фермерства, на мою думку, пов’язані з кооперацією. Зараз треба активно розвивати цей напрямок. Зараз фінансова підтримка відсутня або скорочена до мінімуму. Тому тільки спільними зусиллями кілька фермерських господарств можуть придбати сучасну дорогу техніку, яка їм необхідна.

Необхідно звернути увагу на тваринництво. До цього мають докласти зусиль і фермери, і влада. Щоб розвивати тваринництво, необхідні приміщення, а їх зараз бракує. Багато фермерів хочуть працювати в цьому напрямку, але є великі проблеми з дозвільною документацією. Інтерес фермерів у тому, що тваринництво забезпечує і копійку весь рік, і робочі місця. Ті люди, які влітку працюють на полі, отримають роботу взимку.

Експерт: Яків Швачка
директор Черкаського регіонального відділення фонду підтримки фермерських господарств

Для того, щоб фермерські, сімейні, одноосібні господарства розвивалися, необхідна врегульована державна політика. Останні два роки не дають підстав для оптимізму. Необхідні зміни в законодавстві і державна підтримка. Бо в усьому цивілізованому світі дрібні господарства мають державні дотації. Зниження закупівельних цін на продукцію на тлі подорожчання матеріально-технічних ресурсів, оренди землі не дають можливості фермеру покрити витрати за рахунок доходів.

Експерт: Петро Милокостий
голова фермерського господарства, Звенигородський район

Мій багаторічний досвід роботи в цій галузі свідчить, що для успішного розвитку фермерства необхідно підтримувати правильну цінову політику. Також ця галузь потребує державної підтримки – дотації, знижки на пальне тощо. Звісно, будь-який бізнес потребує стабільності і прогнозованої економічної політики.

Для того, щоб відкрити для фермерів ринок збуту продукції тваринництва, потрібно встановити належний контроль якості. Це і для споживача буде краще і забезпечить природну конкуренцію серед виробників. Бо в одних скотина на зерні росте, а в інших на добавках, відповідно, фінансові вкладення різні, а в виграші залишаються виробники неякісної продукції. Зараз достатньо контролюючих органів, але вони не на те звертають увагу. Бо в Данії, наприклад, трохи більше ліків даси поросяті, а тебе спитають при здачі продукції, чому так. Належний контроль забезпечить і якість, і конкурентну ціну.

Експерт: Олександр Пастушенко
голова фермерського господарства «Імпульс», Уманський район

Фермери мають діяти дружно і злагоджено. Необхідно спільними зусиллями забезпечити юридичну підтримку, щоб кожен фермер міг отримати професійні послуги із захисту своїх прав.

Економічні перспективи відкриються за умови застосування новітніх технологій в контексті світових тенденцій: перспективне насіння, якісні добрива, засоби захисту тощо. При цьому залучати науковців та розробників, щоб отримати правильну схему догляду за посівами. Урожай збирати новою технікою, яка відповідає стандартам. Тоді буде результат. Але для цього фермерам треба підтримка держави. Ми хочемо вирощувати хліб для України.

Експерт: Соня Крайчова
перший секретар Посольства Словацької Республіки в Україні

Черкащина має не лише великий людський потенціал та перспективне сільське господарство, але й розвинену промисловість. Словаччина ж має значні напрацювання в технологіях енергозбереження, і тому ми б хотіли зайти на ринок реконструкції котелень.

Є можливості співпраці і в інших інфраструктурних проектах, наприклад при будівництві та реконструкції доріг, в тому ж сільському господарстві. Думаю, наступний візит відбудеться за участі тих словацьких підприємців, які зацікавлені тут працювати.

Експерт: Ло Вейдун
радник з торгово-економічних питань Посольства Китайської Народної Республіки в Україні

Під час візиту на Черкащину ми дізналися, що область славиться не тільки аграрним потенціалом, але й машинобудуванням, переробкою сільгосппродукції. Думаю, що в цьому напрямку у китайських бізнесменів є певна зацікавленість у співпраці.

По-перше, нас зацікавила аграрна галузь, зокрема, спільне виробництво та переробка сільгоспкультур. По-друге – використання корисних копалин, наприклад, титану. Для Китаю це дуже актуально, оскільки внаслідок швидкого розвитку економіки за останні роки ми жорстко відчули брак ресурсів. Тож нині шукаємо партнерів для взаємовигідної співпраці.

Експерт: Малгожата Гавін
ІІ секретар відділу сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща

Польських інвестицій в Черкаській області не так багато, як французьких чи німецьких, що дивує, зважаючи на віддаленість цих країн. В Польщі центральний регіон не такий відомий, як Захід України. Тому, мені здається, Черкащині варто попрацювати над іміджем, над привабливістю регіону і поширювати інформацію серед потенційних інвесторів і підприємців.

У вас надзвичайно перспективний сільськогосподарський напрям. І я думаю, польський бізнес зацікавить саме сільськогосподарська промисловість. У нас напрацьований значний досвід у цьому напрямку. Мені здається, ми можемо запропонувати сучасні технології і європейські рішення у виробництві сирів, молока, м’ясного виробництва. У Польщі успішно працюють такі заводи. І ми готові імплементувати цей досвід в Україну.

Експерт: Олексій Білий
директор ТОВ «Експо Альянс», офіційного представника Messe Düsseldorf GmbH

Ми приїхали з інформацією про виставки, які проводимо в Дюссельдорфі і Лейпцизі. Це одні з найбільших у світі виставок різноманітної тематики – упаковка, металургія, медицина, взуття, поліграфія, лиття тощо. Тож запрошуємо до участі у наших виставках.

Мене зацікавив черкаський автопром. Але на жаль, я не побачив модель автомобіля, яку б можна було представити на європейському ринку. На жаль, тут збирають не такі сучасні машини.

Експерт: Віталій Бойко
представник торговельного відділу Державної корпорації з розвитку зовнішньої торгівлі Малайзії

Малайзія переважно експортує свою продукцію і є 24-им найбільшим експортером у світі, попри невеликі розміри країни. В Україну експортуємо в основному продукти рослинного походження – пальмову та кокосову олію, какао-порошок, каву, мило, а також продукти високих технологій.

Агросектор України цікавий для Малайзії. Ми могли б експортувати з Черкащини сільгосппродукцію – соняшникову олію, пшеницю, навіть частково цукор.

Експерт: Ірина Павленко
генеральний директор ПрАТ «Фрау Марта»

Прагнення на Захід позитивні, а прагнення на Схід прагматичні, тому Україна має реалізовувати свою продукцію і на Схід, і на Захід. Над цим потрібно працювати. Тому що конкуренція посилюється, і чекати нас особливо ніхто не буде, якщо ми самі не зробимо певні кроки. Тому планомірна робота над якістю триває.

Відповідно до вимог законодавства України, Росії та ЄС в компанії розроблені процедури та методики Системи управління безпечністю харчових продуктів на базі стандарту ISO 22000, який передбачає контролювання процесу виготовлення швидкозаморожених овочів, починаючи від вирощування сировини, виконання вимог GAP.

Система управління безпечністю харчових продуктів підприємства пройшла попередній документальний аудит в ДП "Черкасистандартметрологія" та підготовлена до проведення остаточного аудиту та отримання сертифікату.

Експерт: Олександр Денисенко
голова наглядової ради, директор з розвитку Звенигородського сироробного комбінату

Ми підтримуємо інтеграцію України. Але для молочної галузі є значні застороги. Ввезення молочної продукції з-за кордону з року в рік зростає. Нам, звісно, доведеться шукати ті переваги, за рахунок яких будемо продавати свою продукцію. Нам іще треба подолати певний шлях, щоб бути конкурентними на європейському рівні. Все таки продукція з Німеччини, Польщі, Італії, Франції досить високої якості. І вже є споживач, який готовий купувати її дорожче, ніж нашу. Але в Європі зараз ціна на молоко нижча, ніж у нас. У них більші дотації на виробництво молока, кредитна політика більш лояльна до виробника – банківський кредит можна отримати під 2-4%.

В наступному році нас очікують нелегкі часи, але, сподіваюся, завдяки європейським інвестиціям, професійній команді та досвіду залишимося конкурентоспроможними.

Експерт: Сергій Четверов
виконавчий директор компанії «ФесУкр»

Я думаю, наша, продукція буде конкурентна, оскільки ми не стоїмо на місці. Перш за все ми орієнтуємося на ті ринки, для яких наша продукція цікава. Ми і зараз постачаємо продукцію до Молдови, Росії. І плануємо розвиватися. У планах – випуск інших видів продукції. Я думаю і сподіваюся, що недалеко той час, коли у нас буде вироблятися не тільки розчинна кава, але і мелена, смажена в зернах тощо. Сподіваємося, ми задовольнимо найвищі вимоги споживача.

Експерт: Лідія Пономаренко
директор фірми ПрАТ Шполатехагро

Після того, як ми зможемо вивести певні наші лінії, певні гібриди, то вони будуть дуже конкурентні на європейському рівні. Насіння вітчизняної селекції буде затребуваним.

Але для того, щоб вивести свою селекцію в Україні, треба 10 років. Ми уклали договір із чилійськими підприємствами, і зібраний в Україні урожай відправляємо туди, там його висаджують на полях, тобто, в нас іде рік за два. Завдяки цьому ми скоротимо термін виведення з 10 до 5 років. але все одно треба час. Процес дуже тривалий. Але коли він завершиться, ми впевнені, що будемо одними з кращих.

Експерт: Юрій Тренкін
голова наглядової ради ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат»

Якщо підпишемо асоціацію, то не ми впустимо до себе іноземного виробника, а для нас відкриється територія збуту. Ми зараз успішно продаємося у багатьох пострадянських країнах, налагоджуємо відносини з Польщею, Чехією. Ми не боїмося євроінтеграційних процесів та підписання асоціації. Ми готові до цього, провівши модернізацію заводу, впровадивши інноваційні процеси та обладнання. Ми про це думали заздалегідь і повністю готові до конкуренції.

Для розвитку підприємства найактуальніше - впровадження та модернізація обладнання. Це процес, який не зупиняється ніколи. У світі випускається нове більш продуктивне, менш енергоємне обладнання. Тому потрібно бути постійно в русі - вивчати, впроваджувати.

Експерт: Сергій Злидень
президент Асоціації спеціалістів з нерухомості (ріелторів) України (м. Київ)

Цей законопроект не кращий, ніж попередні. Від нього нічого не отримають – ні додаткових надходжень до бюджету, ні захисту прав споживача не буде, ні поліпшення для ріелторів.

В цьому документі чітко прописане тільки державне регулювання – створення типового договору, реєстру ріелторів тощо. І це стане державним ярмом на шиї підприємців, яке в будь-якому разі позначиться на фінансовому стані споживачів послуг.

На сьогодні ми домоглися, щоб зняли трьохвідсоткове обмеження винагороди ріелтора. Однак все одно в такому вигляді цей закон не потрібен.

Загалом ріелторська діяльність потребує врегулювання, але на правах добровільності, прозорості і з урахування ринкових взаємовідносин. Ринок має будуватися на принципах саморегулювання і зведення до мінімуму втручання держави в діяльність підприємців. Тому підтримую законопроект про саморегульовані організації. Вважаю, що спочатку має бути ухвалений цей законопроект, а потім усі інші.

Експерт: Олена Лузан
голова ради обласної громадської організації «Палата ріелторів Черкащини»

Законопроект про ріелторську діяльність дуже актуальний для всіх, хто працює в галузі. Це питання гостро стоїть більше 10 років. І найперше, що хотілося б сказати – хоч який-небудь закон кращий, ніж його відсутність. Недоліки можна буде потім доопрацювати, виправити підзаконними актами.

Не можна сказати, що ріелтори зараз працюють поза законом, правильніше буде – без законодавчого підґрунтя, врегулювання, немає профільного закону. Звичайно, будуть складнощі в роботі за новим законом саме про ріелторську діяльність. Однак такий документ має бути.

В законопроекті також вказано, що ріелтор має працювати з клієнтом на основі угоди. І це плюс як для нас, так і для споживачів. Це гарантія для обох сторін – в угоді передбачається обсяг послуг, оплата тощо.

Експерт: Михайло Моторний
директор агентства нерухомості «Март» (м. Черкаси)

За умов відсутності закону про ріелторську діяльність в Україні склалася ситуація, коли вийти на ринок і надавати послуги може будь-хто. Це обумовило певний негатив у ставленні споживача до нашої професії.

Безумовною перевагою законопроекту є те, що він обумовлює наявність освіти, кваліфікаційного свідоцтва, знання державної мови, відсутність судимостей тощо. Це вже свідчить про рівень послуг і професіоналізму. Це відсіє неконкурентних учасників ринку. Щоправда, поки що невідомо, хто буде видавати ці свідоцтва.

Ще один позитивний нюанс полягає в тому, що ріелтори вийдуть з тіні, принаймні, частково. Лише близько 20-30% ріелторів працюють як офіційно зареєстровані юридичні особи. Більшість, у кращому випадку, зареєстровані як ФОП. Відповідно, рівень податків невисокий. Звісно, закон в один момент не виведе «сірих» ріелторів на чисту воду, але це великий крок до виходу з тіні. Нам би хотілося працювати з колегами на рівних, в рівних умовах.

Експерт: Олександр Приз
директор агентства "Континент Consulting" (м. Черкаси)

Закон матиме переважно позитивний вплив на ринок. Однак важливо, щоб він був виписаний грамотно, логічно, і його норми не суперечили одна одній.

На жаль, у законопроекті дуже нечітко виписано, хто і за якою процедурою буде засвідчувати професійність ріелторів. Схема, запозичена з закону про оцінку майна, передбачає стажування із подальшою рекомендацією, що стає підставою для отримання кваліфікаційного свідоцтва. Однак до неї вже зараз є чимало претензій, оскільки вона сприяє виникненню корупції і обмежує доступ до професії.

Тобто, законопроект треба доопрацювати і узгодити норми і вимоги

Експерт: Наталя Білорус
директор агентства нерухомості «City» (м. Черкаси)

Законопроект пропонує задля захисту прав споживачів запровадити страхування цивільно-правової відповідальності ріелторів. Однак це нічого не гарантує клієнту, навіть якість послуг. Оскільки ріелтор, як і клієнт, про історію об’єкту продажу чи оренди дізнається лише у нотаріуса. Ріелтор не має доступу до реєстру. Тому не може відповідати за несприятливі наслідки, що можуть виникнути, коли покупець уже придбав об’єкт нерухомості. А вартість страховки, звісно, буде закладатися у вартість послуг ріелтора.

Ринок ріелторських послуг безумовно потребує регулювання. Однак робити це треба обережно, мінімізувавши вплив держави. Адже на Черкащині сфера ріелторських послуг самоврегулювана і самоорганізована десь відсотків на 70. На нинішньому етапі немає таких явних ознак монополізації, чи обмеження конкурентності, чи несправедливого ціноутворення, які б потребували негайного жорсткого державного врегулювання.

Експерт: Світлана Бондаренко
директор турагентства «More&More»

На Черкащині багато екологічно чистих, красивих і культурно та історично значимих місць, де можна провести вихідні. Попит на відпочинок в нашій області є як внутрішній, так і з-за кордону. Але туристичний потік недостатній для розвитку зеленого туризму. Тому на жаль, він зараз на зародковому рівні розвитку, я думаю.

Перешкодою для розвитку цього ринку є те, що агросадиби не можуть себе достойно рекламувати. Вони настільки зайняті своєю агросадибою, що в них немає ні часу, ні фінансової можливості, щоб себе презентувати на ринку України і зарубіжжя.

Щоб змінити ситуацію, необхідно проводити спільні координаційні наради з туроператорами, турагентами, садибами і представниками влади, де ми б могли знайти спільну мову і розробити спільні продукти, щоб кожен займався своєю справою.

Експерт: Наталя Корнілова
директор туроператора «Намі»

До наших сіл не дійшла цивілізація. Це наш мінус, але ми можемо перетворити його на шикарний плюс в контексті екотуризму, який би міг стати брендом регіону.

Загалом, наше населення дуже пасивне. Люди надто мало їздили самі і не бачили, як це відбувається в усьому світі, в інших регіонах, не розуміють, що з цього можна мати не лише задоволення, але й дохід.

Якби більше місцева влада навчала місцевих бізнесменів, населення, допомагала в організації агросадиби, відправляла на семінари, запрошувала до себе спеціалістів, які б допомогли побачити переваги того чи іншого сільського регіону, то можна було б забезпечити робочі місця на селі не одній родині.

Ми просуваємо вітчизняний екотуризм уже більше 10 років, і поки що цей бізнес так і не став прибутковим.

Якщо перед іноземцями в карті пропозицій Одеса, Львів, Київ і Черкаси, то це треба бути дуже великим шанувальником етнокультури, щоб вибрати Черкаси.

Тому нам треба виробити щось своє. Це має бути цільова програма розвитку регіону, над якою мають працювати історики, вузи, економісти, має бути підпорядкована інфраструктура, забудова, плани, і в цьому руслі спрямовувати бізнес.

Туризм – це розділ економіки. І поки в нас не буде стратегічного плану економічного розвитку туристичної інфраструктури, результату не буде.

Експерт: Лариса Чепурда
завідувач кафедри управління розвитком туризму ЧДТУ

Лідери турбізнесу головною проблемою називають підготовку кадрів для галузі, і це проблема в цілому для України. У нас є спеціальна дисципліна з зеленого туризму. Ми взяли на облік всі зелені садиби, які готові надавати послуги з розміщення і харчування. Нарахували 111, але оглянути всі не змогли. Тому можемо порекомендувати близько 20. Більшість із них поблизу Черкас.

Туроператори зацікавлені пропонувати місцевий продукт, але це не приносить прибутку. Міжнародний туризм набагато вигідніший. Якщо відправивши пару в Туреччину, оператор отримує 500-1000 грн. прибутку, то від зеленої садиби – 100-200 грн. І поки це не зміниться, про розвиток говорити складно.

Підтримка має бути не лише на рівні області. Це всеукраїнська проблема. Чому один Париж на рік відвідують 50 млн. чоловік, а всю Україну – 60 тис.

Тому людям, яким небайдужа ця галузь, варто взяти участь у розробці Державної програми розвитку туризму до 2022 року.

Експерт: Сергій Тимофіїв
голова Смілянського районного осередку зеленого туризму, власник сільської садиби

Щоб розвивався цей напрямок, на державному рівні треба ухвалити закон про зелений туризм. Врегулювати треба, щоб людина, яка вирішила займатися зеленим туризмом, зберігала територію, бо вона її розвиває, вона не виїжджає з села, шукає собі самостійний заробіток.

Якщо туризм в обласній адміністрації належить управлінню інвестиційно-інноваційної політики, а районах – до управлінь культури, то як він може розвиватися? У кожного з них своя мета.

У Польщі цей напрямок розвивається крок за кроком. Там зробили моніторинг, визначили, скільки гусей-свиней, скільки будинків, які ремесла народні збереглися, і на цій основі інститути розробили програми для певних територій.

Після поїздки до Польщі я створив садибу і написав програму «Розвиток сільських територій та самозайнятості сільського населення». Це на польський зразок, але із нашим законодавством. То в нас корупція така, що розвиватися дуже важко.

Ми самі себе просуваємо, всім туроператорам даємо інформацію. Але ще не було такого випадку, щоб ми працювали з туроператорами.

Туризм на Черкащині буде розвиватися, коли діти вивчатимуть свій рідний край, історію. Тоді їм буде цікавий краєзнавчий туризм. Ми запропонували в цьому році краєзнавчий туризм для дітей, але якщо нема вказівки влади, щоб розвивати краєзнавство і місцевий туризм, то самі вчителі не мають ініціативи. Це має бути обласна, районна програма, щоб діти знали свій рідний край.

Експерт: Анастасія Скрипченко
начальник відділу розвитку туризму та іміджевої діяльності Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та зовнішньоекономічної діяльності

Зелений туризм – один з пріоритетних напрямків розвитку туристичної галузі області. Але на жаль, він недостатньо розвинений. Передусім, населення не знає, де можна так відпочити, і що цей відпочинок буде цікавим. З іншого боку, селяни не поінформовані щодо можливостей успішного ведення такого бізнесу на селі. А там, де знають, рівень надання послуг не завжди належний. Успіх садиби залежить безпосередньо від господарів – якщо вміють приймати, готувати, забезпечити цікаве дозвілля, то вони мають попит.

З огляду на це, облдержадміністрація проводила наради з власниками зелених садиб, надавала максимальне сприяння у поширенні інформації про подібні послуги, систематизувала дані про садиби, які діють і готові приймати гостей.

Зараз не вистачає взаємодії між користувачами послуг і тими, хто надає послуги. І це має бути не лише реклама як така, але й співпраця з громадськими організаціями, які мають сприяти зеленому туризму, з державними органами, місцевою владою. Багато залежить від сільських голів – наскільки вони готові допомагати власникам.

Експерт: Володимир Гричанюк
регіональний представник компанії «Байєр»

Ринок засобів захисту рослин особливо не вирізняється на загальноукраїнському тлі, зараз усі тенденції спільні. Він сьогодні дуже динамічно міняється і надзвичайно швидко росте – розширюються і сфери використання, і площі. Україна одна з небагатьох країн світу, де використання засобів захисту зростає на 20-40 % кожен рік, тоді як у світі – на 3-4%. Землі в нас не добавляється. Тому можна говорити про інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва.

Не можна сказати, що ринок росте по одній прямій. Виразної тенденції скорочення генериків і збільшення оригінальних препаратів або навпаки не спостерігається. Це ламана лінія. В середньому генеричні препарати займають від 25% до 35% в Україні. Всі інші – оригінальні.

Ринок підробних препаратів, якими користуються на присадибних ділянках або на невеликих фермерських господарствах, обрахувати дуже важко. Можу сказати, що цей сектор був більшим кілька років тому. Зараз фальсифікати використовують менше навіть у сегменті особистого господарства.

Боротьба з підробками – гостра, але не єдина проблема. Зараз є і дефіцит товару, і проблеми із вчасною доставкою, розмитненням тощо.

Говорити про вітчизняне виробництво агрохімікатів складно. Наприклад, у нас є завод в Черкасах, який займається розфасовкою хімічних препаратів. Він був відомий виробникам під різною назвою. Але назвати їх препаратами вітчизняного виробництва важко, бо діюча речовина в Україні не виробляється, тут тільки фасують.

Експерт: Олег Яровий
генеральний директор ТОВ «Седна-Агро»

На Черкащині, як і по всій Україні, відбувається інтенсифікація використання пестицидів, але ми за те, щоб не просто ішло зростання, а щоб ішло грамотне, доцільне використання. Ринок розвивається. Це показує статистика за всі роки. Надалі, впевнений, ринок буде зростати за рахунок оригінальних високоякісних препаратів виробництва світових фірм. Поки що інших виробників високоякісних препаратів я не бачу. В Україні взагалі немає виробників пестицидів. Є заводи, які змішують діючу речовину, але таких, які виробляють під своїми брендами і мають повністю весь цикл виробництва, немає. Пестициди мають дуже складну формулу. В деяких із них вміст діючої речовини всього 4%, а решта – велика кількість компонентів, які пом’якшують дію речовини на рослину. Відповідно ці препарати мають менший вплив на культуру і дають більший врожай.

На жаль, у нас в Україні ні наука, ні виробництво не має належного рівня. Виробництво пестицидів – це не просто гроші, які можна отримати від продажу пестицидів, це ще й величезні технології спрямовані на те, щоб зберегти навколишнє середовище. Наприклад, німецьким виробникам за викид води доплачують, бо чистота води, яку вони скидають зі своїх заводів у річки, чистіша, ніж та, яку вони забирають. Я сумніваюся, що ми готові до таких технологій, що ми не знищимо свою екологію, якщо підемо по шляху швидкого заробітку.

Основні проблеми ринку зараз – боротьба з підробками, неграмотне несанкціоноване використанням пестицидів, брак кваліфікованих кадрів. І враховуючи рівень підготовки молодих людей, вона буде наростати, бо майже всі наші наукові заклади втратили виробничу базу, де проводили практичні заняття. Тому агробізнес уже зараз починає залучати студентів до виробничих практик, програм, готуючи собі спеціалістів.

Експерт: Наталя Гусєва
виконавчий директор Агрохімічного комітету Європейської бізнес-асоціації

Ринок фальсифікату в сфері пестицидів і агрохімікатів нині становить 25%. Це дуже велика цифра. За даними Європейської асоціації засобів захисту рослин, Україна входить в трійку лідерів у Європі за обсягом фальсифікату в цій сфері. Підробки бувають зовні дуже якісними. Фальсифікатори не шкодують грошей на поліграфію, на відтворення упаковки, в Україні є ще простіший шлях – зібрати або викупити використану оригінальну тару і залити в неї фальсифікат. А наслідки використання таких засобів можуть бути катастрофічними. Тому великі світові компанії активно реагують на звернення аграріїв щодо можливих підробок їхньої продукції. Для сільгоспвиробників використання фальсифікованої продукції загрожує втратою грошей – витратами на дослідження, аналізи. Але це дрібниці порівняно з тим, які це наслідки має для людини та довкілля. Головне те, що коли фальсифікат потрапляє на поле, то в кращому випадку ефект буде нульовим. Але дуже часто, коли потрапляють токсичні домішки у ґрунт, відбувається його зараження, хімікати проникають у підземні води і накопичуються на довгі роки, впливаючи на майбутні врожаї. Тому сільгоспвиробник відчуває все це на собі.

Зараз дуже великий потік фальсифікату відбувається через інтернет. Там можна знайти оголошення про продаж засобів захисту рослин від фізичних осіб, де не вказано ні адреси, ні телефонів, ні тим паче сертифікатів. Переважно, такі засоби ідуть із Китаю. Відстежити порушників дуже складно.

Експерт: Юрій Струмінський
керівник територіального підрозділу Центр ТОВ «Сингента»

Ринок засобів захисту рослин і добрив Черкащини іде до збільшення якісної продукції виробництва компаній-оригінаторів. Товаровиробники обпеклися на дешевих препаратах сумнівної якості. Фірми-оригінатори, щоб створити той чи інший препарат, затрачають багато коштів на його випробування, вивчення. Товаровиробник спочатку вніс тут дорогий препарат, там дешевий. Подивися – і той, і той забрав бур’ян. Здається – навіщо купувати дорогий препарат, коли можна купити дешевий і отримати чисте поле від бур’янів? Але коли почав збирати, то виявилося, що там, де внесений був дорогий препарат, більше намолочується кукурудзи, пшениці. Він уже зрозумів, що все-таки вплив гербіцидів оригінальних фірм набагато менший на рослину, ніж гербіцидів, які випущені генеричними компаніями. Це одна зі складових, за рахунок чого ринок оригінальних препаратів буде рости. Те саме стосується і фунгіцидів.

Тіньовий ринок поступово скорочується, бо тримається за рахунок нелегального ввезення препаратів. А з кожним роком цей процент зменшується. Фактично компанії оригінатори зараз ростуть за рахунок того, що витісняють цей ринок, бо товаровиробник, який раз спробував хорошу продукцію, не вертається на гіршу. Тому в основному конкуренція зараз іде між компаніями-оригінаторами і виробниками генеричних засобів. При чому перші витісняють останніх, це можна навіть по Черкаській області простежити. Тому світові виробники будують свої заводи в Україні, бо тут росте ринок.

Експерт: Дмитро Ішков
керівник Одеської обласної сільськогосподарської дорадчої служби

На рынке много подделок. И в этой ситуации есть две составляющие –экономическая и экологическая. Средство может не сработать, как в ситуации с поддельными лекарствами, или сработает не до конца. С другой стороны, в каждую канистру никто не сможет залезть, и там может быть совсем другой продукт и, соответственно, эффект будет противоположный. Растение может сгореть, погибнуть. Кто знает, что в почве останется после этого, как оно повлияет на состояние почв и на следующие культуры.

Но разница в цене существенная, на некоторых продуктах – до 200%. Дело в том, что для подделок действующее вещество завозят под видом каких-то стиральных порошков, а в гаражах фасуют в красивую упаковку и продают. Но как оно работает – никто не знает и не может дать гарантии. Но когда действующее вещество заходит контрабандой, то стоит копейки.

Главный риск экономический в том, что хозяйства, которые это покупают, могут не только не получить урожай и даже потерять все, но и иметь последствия на будущий урожай.

Другая ситуация, если наш завод завозит официально вещество, это уже не подделка. Там будет торговая марка. Генерические продукты – это отдельная тема.

Експерт: Олег Васецький
директор ПрАТ «НВЦ «Урожай» (м. Черкаси)

Якби я давав поради з розвитку сільського господарства на Черкащині, то не зміг би дати кращих, ніж те, що відбувається зараз. Через глобальні кліматичні зміни погодні умови на Черкащині, на відміну від інших областей України, стали більш сприятливими для ведення сільського господарства – температура підвищилася, а дощів менше не стало. Це сприяє підвищенню врожаїв. Можна вирощувати ті гібриди, для яких раніше не підходили кліматичні умови. Наприклад, для того, щоб виростити гектар ріпаку, необхідно вкласти 6 тис.грн. А урожай становить 40 ц з гектару. За нього нам дають 18 тис. грн. Тобто, чистого прибутку отримуємо – 12 тис.грн.

Тому на Черкащині зараз немає землі, яка не обробляється. Кожен хоче розширятися, бо це надзвичайно прибутковий бізнес сьогодні, який можна порівняти з торгівлею зброєю, умовно кажучи. Завдяки надвисоким прибуткам у сільському господарстві акцент зміщується у соціальну сферу. Щоб обробляти землю, треба давати щось краще, ніж твій сусід для орендодавця, для селянина. Тому Черкаська область перша почала сплачувати 4% за землю. Ми стаємо соціально спрямованими, бо працюємо в селах, де є громада. І з нею треба спільно вирішувати соціальні моменти. Це майбутнє аграрного бізнесу в Черкаській області.

І ще один важливий момент полягає у тісній співпраці з наукою. Потрібно бути завжди на гребені, і ті моменти, які пропонує наука – як вітчизняна, так і зарубіжна, треба одразу підтягувати і використовувати.

Експерт: Микола Васильченко
Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, директор СТОВ "Агрофірма "Маяк" (с. Піщане, Черкаська обл.)

Я пов’язую розвиток сільського господарства на Черкащині із залученням передусім внутрішніх інвестицій, а потім уже зовнішніх. На власному прикладі доводжу, як без кредитів, дотацій, спонсорів можна вивести підприємство на світові показники врожайності, продуктивності виробництва. Поки що на Черкащині переважає внутрішній капітал в аграрному секторі. І його треба стимулювати. А іноземні інвестиції залучати для будівництва спільних підприємств на території України. Бо зараз, купуючи техніку за кордоном, ми захищаємо їхнього товаровиробника. Для того, щоб було порозуміння з інвесторами, закони треба мати чіткі і відшліфовані, не змінювати їх від виборів до виборів. Цього інвестори бояться.

Я прибічник великотоварного виробництва, де можна зробити оптимізацію всіх процесів, комп’ютерний облік налагодити тощо. Надзвичайно перспективний напрямок – поєднання тваринництва і рослинництва в обов’язковому порядку. Зберегти село можна тільки тоді, коли там буде жити молодь, а їй треба робота з високою зарплатою і достойними умовами – щоб було де помитися, що нормований день був, комп’ютеризовані системи управління виробництвом.

Тішить те, що зараз в Україні відбувається розвиток високих технологій у сільському господарстві.

Але головне зараз – землю не пустити на вітер. Земля має бути у власності держави, це моє тверде переконання. Я показав результати на державній землі. Ми повинні не торгувати нею, а виробляти на ній продукцію. А держава має давати угіддя в оренду тим, хто вміє керувати, бо зараз пройдисвіти хапаються за землю і висмоктують з неї все, що тільки можна – соняшник по соняшнику 8 років садять.

Експерт: Микола Гордій
директор ПП «Уманський тепличний комбінат» (с. Паланки, Черкаська обл.)

Перспективи сільського господарства я бачу тільки в інвестиційно-інноваційному розвитку. Якщо хочеш отримати від землі, в неї треба вкласти. І чим більше вкладеш, тим більше отримаєш. Коли я був в Англії у 1989 році, вже тоді на полях одержували по 120 ц пшениці з гектару. Вони вносили на 1 гектар більше 300 кг мінеральних добрив. Який же тоді потенціал наших земель, якщо ми тільки 60 кг вносимо.

Але робити це буде тільки зацікавлений господар. Тому земля повинна мати ринкову ціну. І це світовий досвід. Земля має продаватися і купуватися, щоб під неї можна було кредити брати і все інше. Вона має свою ціну. А виснажитися вона може і в державі, якщо там немає хазяїна.

Зараз наше пріоритетне завдання – зменшення витрат на енергоносії, бо вони становлять більше 50% у структурі собівартості теплиць. Тому ми шукаємо альтернативні відновлювальні джерела енергії. І я вважаю, що перспективи розвитку енергоефективності у сільському господарстві дуже великі. Коли я був у Данії, то здивувався, бо у них усі міста, де більше 1000 жителів, опалюються соломою. Газ у них дуже дорогий, тому його використовують зрідка. Натомість вони побудували високотехнологічні котельні, тюкують солому на полях і обігріваються взимку. Тому перспективи сільського господарства грандіозні, бо воно може не тільки нагодувати, але й забезпечити енергією нашу державу.

Експерт: Фредерік Шавіньї
засновник компанії «Шпола-Агро-Індустрі» (с. Сигнаївка, Черкаська обл.)

Якщо ми порівняємо те, що було 10 років тому і сьогодні, картина дуже різко змінилася на краще. Це правда, що останні 2-3 роки дуже сприятливі погодні умови. Але мені б хотілося вірити, і я бачу для цього підстави, що радикально змінився підхід господаря до сільгосппідприємства. Почали більше інвестувати в добрива, якісне насіння, і світові ринки нам у цьому допомагають. Валовий урожай по Черкаській області за 10 років збільшився, напевне, вдвічі. Сьогодні ми отримуємо значно кращий урожай, а значить маємо більше фінансових можливостей і розвиваємося швидше.

Інвестувати у розвиток сільського господарства на Черкащині мене спонукало те, що я бачив великі перспективи України як аграрної держави та Черкащини зокрема як центрального регіону. Тут є і сприятливі погодні умови, і людський ресурс для збільшення урожаю.

Зараз найбільш перспективними в сільському господарстві вважаю галузі тваринництва, насінництва і новітніх технологій.

Експерт: Валентина Чернякова
виконавчий директор ТОВ «Земля і воля» (м. Бобровиця, Чернігівська обл.)

В сільськогосподарському виробництві передусім треба повернутися до землі, бо це основний засіб виробництва. Якщо в неї не вкладати, земля зношується, і віддачу ми не можемо отримати. Ми експериментували з мінімальним обробітком землі, купили спеціальну швейцарську техніку, але очікуваного результату не отримали. Натомість з’явилися зайві бур’яни і багато шкідників. Тому з цього року повністю переходимо на оранку. Це один із заходів, який треба проводити. Інше питання – дотації для сільськогосподарського виробництва. Не можна здешевлювати продукцію за рахунок виробника, бо на обробіток землі потрібні великі кошти. Сільгоспвиробництво не може тривалий час давати необхідний вихід продукції без належних вкладень. І якщо уряд зверне увагу на ці основні проблеми, то сільське господарство може відновитися. Головне – щоб був господар на селі, який любить землю, знає, що туди вкласти, і як виконати ту програму, яка стоїть перед аграрним виробництвом.

Черкащина нині заявляє про себе як потужний аграрний регіон. Тут родючі землі і сприятливі кліматичні умови. Це дає можливість сільгоспвиробникам нарощувати обсяги виробництва і підвищувати родючість. Останнім часом привертають увагу передові розробки у галузі сільського господарства, зокрема, у сфері захисту рослин від шкідників, у виробництві сучасних добрив, інтенсивне садівництво останнім часом пожвавилося.

Але для того, щоб ефективно розвиватися, сільгоспвиробникам необхідно чітко знати, скільки продовольства виробити. Другий важливий момент – створення умов для зовнішньої торгівлі, бо без цього ринку ми не зможемо розвиватися і бути рентабельними. І необхідно створити ціновий комітет, який би контролював ринок і затрати на виробництво. Бо зараз у нас анархія, ніхто не знає, як, на якій основі формується ціна.

Експерт: Анастасія Скрипченко
завідувач сектору іміджевої діяльності та розвитку туризму Черкаської облдержадміністрації

За своїм туристичним та історико-культурним потенціалом Черкащина може конкурувати навіть з найпопулярнішими туристичними регіонами України. Втім, цей потенціал, потрібно активніше розвивати та популяризувати, аби туристична галузь вийшла на якісно новий рівень розвитку.

Як засвідчує моніторинг, проведений туроператорами та турагентами області, інтерес до Черкащини є і він дуже великий. Проте стримуючими факторами залишаються недостатній рівень розвитку інфраструктури, стан доріг. Потребує розширення та покращення умов перебування туристів і наявна мережа готелів, закладів громадського харчування тощо. Нині ми можемо спостерігати певні позитивні зміни, однак, поки що бракує системного підходу до формування туристичного обличчя та інфраструктури регіону.

Актуальними для області залишаються питання створення повноцінного туристичного продукту, розробки та просування уже відомих та нових туристичних шляхів і маршрутів, проектів та брендів. Все це потребує комплексного підходу, оперативного реагування на запити та потреби туристичного ринку, а також нових підходів, спрямованих на розвиток цієї галузі.

Експерт: Олег Чуйков
Виконавчий директор спорт-готелю "Селена"

Аби успішно працювати в готельному бізнесі потрібно враховувати нові тенденції та попит на ті чи інші види відпочинку, відстежувати ситуацію на ринку туристичних послуг та апробувати нові напрямки. Готель «Селена» перебуває в управлінні компанії «Козирна карта» уже 5 років. Будувався він не як готель, а як закрита база олімпійської підготовки для талановитих спортсменів-тенісистів. На жаль, з початком кризи, реалії взяли своє і спорт відійшов на інший план, саме тому, аби втриматися на плаву, ми змушені були перекваліфікуватися та відкрили готельний бізнес .

Не маючи ніяких туристичних визначних місць чи об’єктів, для залучення туристів ми запровадили такий напрямок, як тур вихідного дня. А також запустили новий проект «Козирна відпустка». Аби заповнити не лише вихідні, а й робочі будні, ввели спеціальні тарифи – «7 днів відпочинку за ціною 4-ох». Таким чином потроху почали напрацьовувати клієнтську базу та популяризувати відпочинок на узбережжі Дніпра, де можна скористатися нашою інфраструктурою, комфортними номерами, тенісними кортами, басейном тощо.

Аби розвивати нові напрямки та залучати до себе нових туристів ми провели ряд семінарів- презентацій для столичних туроператорів та турагентів. Як результат, вже маємо заявки на проведення великих корпоративних заходів за участі більше 200 осіб.

Проведення Інвестиційного форуму на базі «Селени» теж є важливим кроком для закладу. Оскільки такий масштабний діловий захід ми приймаємо вперше. В подальшому організацію та проведення ділових та корпоративних заходів плануємо розвивати ще активніше. Для нас це новий досвід та новий рівень, який ми постійно прагнемо вдосконалювати.

Експерт: Ігор Сухобрус
приватний підприємець, м.Канів

Ми всі розуміємо, що туризм – це продукт, який повинен давати прибутки, як галузь виробнича, проте дуже часто справи обмежуються лише розмовами. Саме тому хочемо створити на Канівщині такий продукт який здатний зацікавити не лише туристів, а й інвесторів. Адже турист – це перший інвестор.

Головною складовою проекту, який ми хочемо реалізувати є побудова етнографічного комплексу під назвою «Тарасівка» на земельній ділянці, що розташована на березі Канівського водосховища. Ця ідея з’явилася в мене ще 20 років тому. Певним чином цей задум було реалізовано у створенні комплексу «Токарівка», витриманого в національному стилі, проте там будинки були бутафорними. В «Тарасівці» хочемо збудувати діючі будинки, які передаватимуть дух історичної епохи та відображатимуть український побут, звичаї та традиції. Зокрема, тут буде створено гончарську, ковальську, пекарську садибу та ряд інших з усією атрибутикою та колоритом того чи іншого традиційно українського ремесла. Однією з найцікавіших має стати садиба спроектована Т.Шевченком, яку він планував побудувати в Каневі. Таким чином туристи матимуть змогу не лише почути, а й побачити та відчути дух тієї епохи, в якій жив та творив Великий Кобзар.

Ми не шукаємо інвестора на весь проект. Ми пропонуємо земельну ділянку розділити таким чином, щоб кожен міг інвестувати свою частину проекту. Для цього безкоштовно надаємо землю під, окреслений проектом певний об’єкт.

На базі тематичних садиб плануємо проводити спеціальні майстер-класи. Для проведення культурно-розважальних програм маємо можливість залучати студентів та випускників місцевого училища культури. Тут же плануємо проводити і тематичні фестивалі.

Ідея створення таких етнографічних комплексів далеко не нова. Проте, для Черкащини, і Канівщини, зокрема, реалізація такого проекту має всі шанси на успіх та популярність.

Експерт: Олег Островський
підприємець, співзасновник відпочинкового комплексу "Дикий хутір", голова фермерського господарства “Екоферма”

Туристичний бізнес може бути прибутковим. Але для цього треба створити всі умови, аби турист міг отримати весь необхідний комплекс послуг, які зробили відпочинок максимально цікавим та комфортним.

Люди багато подорожують. І кожен подорожуючий залишає на конкретній території якісь кошти, які він планує витратити не у збиток своєму бюджету. А ситуація в багатьох регіонах як України, так і нашої області, зокрема, є такою, що людям просто немає де ці кошти витрачати. Тому наше завдання запропонувати їм якісні послуги, починаючи від прийому і розселення до харчування та екскурсійних програм.

Аби створити такі умови, спільно з районною владою було розроблено та затверджено програму «Чигиринщина туристична». Вона, зокрема, передбачає створення інформаційного туристичного центру, який міг би координувати роботу чигиринських підприємців, людей, які працюють в туристичному бізнесі, та місцевого населення та пропонував би весь спектр послуг туристам, яких зацікавила Чигиринщина. Вже у жовтні поточного року центр зможе прийняти своїх перших відвідувачів.

Чигиринщина - унікальний край, де є багато цікавих історичних пам’яток, пам’яток природи, цілющих джерел тощо. Проте ми маємо забезпечити ще й комфортні для туристів умови, враховуючи смаки, вподобання та фінансові можливості. Саме тому,програмою передбачено будівництво та розвиток 10 агросадиб, а також побудова готельного комплексу в Чигирині.

Експерт: Лариса Чепурда
завідувач кафедри управління розвитку туризму Черкаського державного технологічного університету

Розбудова туризму в регіоні - це, в першу чергу, справа тих, хто тут мешкає. На сьогодні ми маємо багато цікавих туристичних об’єктів, але вони не є сформованим туристичним продуктом. Його необхідно створювати. І важливою складову туристичного продукту є саме туристичні маршрути та шляхи.

Якщо сприймати маршрут як бренд , то недостатньо лише географічної прив’язки. Відомі маршрути Черкаси-Умань, Черкаси- Кам’янка, Черкаси-Канів, Черкаси-Чигирин, Черкаси-Корсунь-Шевченківський можна презентувати більш творчо, аби зацікавити туристів. «Маршрут козацької слави» - Чигиринщина, «Тарасів край» - Канівщина, «Край натхнення і кохання» - Кам’янка, «Паркове мистецтво Черкащини» - Уманська Софіївка, «Каньйони Черкащини», «Монастирі Черкащини» та ін.

Черкащина - має невичерпний потенціал для відродження давно забутих та розробки нових туристичних шляхів, а також проведення фестивалів, які б розкривали специфіку регіону. Одним з таких туристичних шляхів могла б стати «Солодка Черкащина», адже починаючи з XIX cторіччя Черкаси були відомими у всій Європі завдяки виробництву мармеладу. Або ж «Медова Черкащина», адже саме в нашій області вироблюються всі види меду, які можуть існувати. Тут є відомі всій Україні медові доми. Тож проведення Фестивалю меду, з дегустацією місцевого продукту, так і проситься на терени Черкащини. Черкащина має всі підстави для того аби розвивати і туристичний «Рибний шлях», а також проводити тематичні фестивалі такі як «Мліївська красуня», «На гостини до куми» - фестиваль сала, «Фестиваль хліба» - свято обжинок, Фестиваль козацького кулішу та ін. Тут є багато цікавих ідей та розробок.

Для збільшення кількості туристів в область, було б доцільно об’єднати всі існуючі маршрути в регіонах Черкащини. Досягнути цього можливо шляхом виокремлення туристичних маршрутів Черкаської області з загального туристичного потоку України, а також створенням умов для підвищення конкурентоспроможності маршрутів регіону на туристичному ринку. І звичайно ж –необхідно розбудовувати інфраструктуру, як самих туристичних об’єктів, так і об’єктів вздовж маршрутів.

Експерт: Людмила Овчиннікова
ПП «Салон Сніжана»
(м. Сміла)

Держава має створити дієві схеми для роботи підприємств, наприклад, чим більше офіційно оформлених людей працює на підприємстві, тим менший податок. І всі у виграші: Держава має робочі місця, працівники – соціальний захист, а підприємці – можливість працювати прозоро і спати спокійно. Бізнес не зацікавлений у тіньових схемах, але тягар соціальних податків для підприємців не підйомний.

Раніше була єдина схема збуту, а зараз немає, і це не дає змоги розширити виробництво. Треба створити таку систему, при якій закупки б здійснювалися оптовими партіями, і виробник міг одразу отримати прибуток. Адже пошиття одягу – це тривалий процес, від закупівлі сировини до реалізації інколи проходить більше 3 місяців. А цей час треба якось існувати, виробляти продукцію. Оптові закупівлі могли би врятувати ситуацію.

Я не думаю, що фінансові вливання у виробництво – приватні чи державні – якось істотно змінять ситуацію, бо рано чи пізно гроші доведеться повертати.

Експерт: Алла Усмединська
директор із розвитку бізнесу ФОП «Ревуцька Ольга Іванівна»
(м. Черкаси)

Чтобы поднять швейное производство, необходимо развивать рынок сбыта. Сейчас производители выживают. А будут продажи – будут возможности для расширения. К сожалению, мы потеряли доверие потребителей, они больше ориентируются на импортный ширпотреб, хотя качество нашей продукции выше. Очевидно, нужно подавать информацию о наших производителях.

Но без изменений в законодательной базе и налоговой политике швейная отрасль будет выживать. Мы завозим дорогие европейские, азиатские ткани, не всегда качественные, и не даем возможности развиваться нашим производителям сырья. Уже сейчас большая проблема найти качественные, хорошие ткани. Вообще, сейчас не хватает разнообразия текстиля.

Експерт: Віктор Черкаський
дизайнер, ЧП «Віктор Черкаський»
(м. Черкаси)

Теневая продукция из Азии создает нечестную конкуренцию на рынке одежды в Украине. За счет количества они имеют возможность удешевить продукцию, у нас же выпускается продукции на порядок меньше, и в нее вкладывается сырье, аренда, неподъемные налоги, зарплата. Таким образом, наша продукция оказывается неконкурентной именно по цене, хотя качество ее гораздо выше.

Львиную долю затрат составляют социальные налоги, поэтому нужно менять систему налогообложения. Те преференции, которые предоставили швейникам в новом кодексе, большинства производителей не коснулись.

У нас очень большая проблема с сырьем – отечественного практически не выпускают, а если оно и есть, то или некачественное или слишком дорогое. А импортные ткани приходят уже с большой накруткой – через разные посреднические компании с учетом транспортировки, таможенных платежей и прочее. Если в Китае эта ткань стоит 2 доллара, то у нас уже 5. Необходимо развивать текстильное производство в Украине. Сейчас даже тяжело назвать швейников отечественными производителями, потому что ткани европейские, дубляж азиатский, нитки из Германии, пуговицы из Чехии, замки из Польши. А выбирать у нас просто не из чего. Наши заводы в плачевном состоянии – там нужно проводить переоборудование полное, менять государственные стандарты производства.

Ну как в любом бизнесе, необходимо установить единые четкие правила игры на рынке – упростить существующие согласования, изменить госты в соответствии с требованиями современности, отмести теневой швейный бизнес.

Експерт: Світлана Бондаренко
директор ТДВ «Центртекстильпром»
(м. Черкаси)

Сегодня, на мой взгляд, самая большая проблема кадров – некому шить. Приходят из центра занятости и сразу говорят, чтобы написали им, что они не подходят. И в качество подготовки швей тоже недостаточное. Наши предприятия маленькие и не в состоянии выжидать, пока швея приносит убытки – портит ткани, изделия, время. Раньше были программы в центре занятости, в рамках которых центр платил зарплату швее, а за это время можно было подготовить ее. Сейчас это уже нереально, никто не хочет платить.

Решение я вижу в том, чтобы налаживать связи с ПТУ, чтобы они выделяли людей, которые хотят работать, и напрямую с производителями заключали договора для подготовки специалистов. Упор нужно делать на производственное обучение.

Я мало верю в поддержку государства – лучше пусть не мешает. Проблема в том, что многие законы несправедливы. Вносить изменения нужно очень осторожно – по принципу не навреди. Сейчас через высокие налоги вымываются оборотные средства предприятий, очень большая нагрузка на фонд заработной платы. Мы надеемся, что рано или поздно законодательная база приобретет форму разумности и будет не только приниматься, но и исполнятся.

Хотя в Польше есть прекрасный пример государственной поддержки отечественного производителя: все расходы, связанные с участием в международных выставках, оплачивает государство. И когда маленькие производители начали получать на выставках заказы, они стали развивать производство, они могли взять кредиты под эти заказы.

В свое время из-за непродуманных законодательных изменений была нарушена цепочка от создания изделия до его производства и продажи, и сейчас нужно восстановить эти связующее звенья, наладить реализацию продукцию, поставку сырья. Ведь у нас был очень большой выбор тканей. Но с каждым годом он сужался и допрожал. Объясняется это тем, что поднялись всевозможные таможенные сборы. Практически за этот год ткани выросли чуть ли не на 100%. При чем, отечественное сырье дороже. Потому что наши комбинаты работают в нашем законодательном поле. А оно так обременено налогами, что себестоимость этих тканей получается дороже, чем те, которые завезены из-за границы.

Експерт: Олена Надточій
дизайнер, ЧП «Надточій»
(м. Черкаси)

В Украине необходимо развивать рынок сырья. Мы не можем работать только на внутреннем рынке, потому что нам нужно экспортировать ткань. При чем покупать ее на порядок дороже с учетом транспортировки, посредников, растаможки. Поэтому мы не можем сложить цену, опираясь на те сведения, которые имеем на данный момент – мы зависим от доллара, евро. А своего текстильного рынка у нас нет. Даже для тех тканей, которые выпускают наши фабрики, сырье закупают за границей, и туда же потом отправляют продукцию, потому что она получается слишком дорогой для украинских швейников.

Как производитель я остро чувствую кадровую проблему – у нас же училища совместили, учат всему, швея у нас и дизайнер, и конструктор, а в итоге ничего толком не умеет. Поэтому во время учебы нужно делать акцент на производственную подготовку. Если есть уже обученные хорошие швеи, то мы стараемся их удержать, редко приходят действительно профессионалы.

Чтобы развивались предприятия, должны быть доступные кредиты. Если бы у нас были кредиты под 1,5-3%, как в Европе, то это давало бы возможность швейным предприятиям расширяться, потому что не может производство работать только на внутреннем ресурсе хозяина.

Но готовую продукцию еще нужно продать, а у нас нет четкой организованной системы сбыта. К тому же, существенно снижает спрос на отечественный товар секонд-хенд и дешевая стоковая продукция из Европы. А мы не можем ставить цены ниже, потому что в них входят налоги, зарплата, аренда, оплата энергоресурсов, сырье.

Необходимо менять и законодательную базу – и не только в части налогообложения. Например, госты, которые действуют с 1988 года, нужно переписать, адаптировать к нашему времени, потому что стандарты женской фигуры 1988 и 2010 года несколько отличаются. И то, что пошито по старым гостам, не будут носить сейчас. А проверки требуют соответствовать этим нормам.

Если говорить о перспективах развития швейной отрасли, то мне кажется, что больше шансов имеют небольшие предприятия до 100 человек. А конкретные прогнозы в таких неустойчивых условиях давать тяжело.

Експерт: В’ячеслав Войніч
Директор Малого науково-інформаційного підприємства «Фактограф» (Черкаси)

Спостерігається прискорення впровадження альтернативних технологій енергозабезпечення і пожвавлення інтересу підприємств до них. Згідно з прогнозами, що нас очікують досить непрості часи щодо енергозабезпечення. Наприклад, за останні 5 років тариф на теплову енергію піднявся у 5 разів. Думаю, і надалі темпи зростання збережуться. Тому підприємства перебувають у пошуку інвесторів і проектів, які дозволять їм зменшити витрати на енергетику. Приватний сектор менш активний, бо він досить інерційний і мало поінформований. Втім, коли законодавець примусить мешканців багатоквартирних будинків створювати ОСББ, вони усвідомлять ті проблеми, які держава скине на їхні плечі. І тоді зацікавлення до проектів з енергоефективності та енергозбереження підвищиться. Але без державної допомоги ці проблеми не будуть вирішені, бо ОСББ не здатні запровадити альтернативні технології, в них немає коштів. А от підприємства самі за власні гроші це можуть зробити. Тільки не всі ще готові.

Критична межа настане тоді, коли почнуть відмовлятися від природного газу. І цьому сприятиме розвиток альтернативних сонячної та атомної енергетики. На жаль, в масштабах держави ніякі альтернативні види енергозабезпечення не можуть забезпечити потреби важкої металургії, хімічної промисловості. Їхня сфера застосування – житлово-комунальне господарство і приватний сектор. Тут можливості дуже великі. Звичайному споживачеві альтернативні види енергетики дозволяють уже зараз повністю відмовитися від послуг централізованого теплозабезпечення. Протягом десятирічного періоду окупності економія зростає, а після цього споживач взагалі звільняється від будь-яких платежів.

Експерт: Ян Середа
Віце-президент ГО «Асоціація енергозбереження»
(Вінниця)

Проблема подорожания ЖКХ-услуг безусловно провоцирует поиск оптимальных способов ее решения. И стимулировать этот процесс ,несомненно, будут возрастающие тарифы на коммунальные услуги. Но люди сами должны заинтересоваться, как можно сэкономить, а уже когда возникнет активность интересов, появятся компании, которые удовлетворят спрос. Компании должны повернуться к клиенту лицом.

На сегодняшний день компании, к сожалению, не готовы предлагать и внедрять такие технологии, которые соответствовали бы существующему спросу широкой аудитории потребителей. И в ближайшее время вряд ли будут готовы, поскольку отсутствует необходимое финансирование.

Однако уже сегодня энергосбережение – это вопрос независимости нашей страны.

Експерт: Євгенія Бедрій
Керівник навчального центру ТМ «Корса» (Київ)

Однозначно, повышение цен, особенно громкое повышение тарифа на газ, сразу же повышает спрос на энергосберегающие технологии. Люди, которые имеют возможность купить более дорогой продукт, более энергоэффективный, начали его приобретать. Сейчас гораздо проще, чем год или два назад, объяснять людям, что потратив один раз, вы будете экономить много лет.

Приобретение энергосберегающих технологий, окон, утеплителей, становиться массовым явлением. Упадок наблюдается последнее время в связи с кризисом, но однозначно сейчас динамика на повышение есть. И рынок готов к этому, конкуренция остается высокой.

И регионы не очень отстают. В селах тоже начинают ставить энергосберегающие окна, потому что там как раз больше всего и чувствуют финансовое давление тарифов, у них материальное положение хуже. Хотя в больших городах конечно народ более проинформирован.

Експерт: Валентин Луговський
Керівник проекту «Будгазсервіс» (Черкаси)

Ключовим фактором, який здатен вплинути на широке впровадження населенням енергозберігаючих технологій, є інформування. Головне – донести до людей, наскільки вигідно і просто використовувати альтернативні джерела енергії. Головне – донести до людей інформацію, наскільки вигідно і просто використовувати альтернативні джерела енергії. Пересічний споживач усе ще мало знає про енергоефективні і недорогі технології.

На мою думку, споживачі уже готові до таких технологій, але держава і виробники приділяють мало уваги їхній популяризації, немає підтримки у запровадженні.

До того, ж і бізнес, і звичайні користувачі бояться ризиків – вкласти чималі гроші і не отримати очікуваного результату. Це основна причина, чому не запроваджують енергозберігаючі технології. Виробники чекають підвищення тарифів. І хоч вони вже і так на досить високому рівні, але критичної межі ще не досягли.

Експерт: Кирило Ставничий
Директор ТОВ «Цетус» (Черкаси)

В Європі енергозберігаючі й енергоефективні технології надзвичайно популярні і дуже поширені. Чому? Бо там є ще й моральний аспект. Держава всіляко мотивує населення розвивати цей напрямок – надає безвідсоткові кредити, тарифи. Якщо ти поставив невелику сонячну фотостанцію, то газ купуєш дуже дешево, майже задарма. Люди з патріотичних міркувань ставлять такі технології.

Втім при такому швидкому зростанні цін на енергоносії, і в нашій країні вже стають окупними енергозберігаючі системи. І якщо раніше їх встановлювали дуже багаті люди, які могли собі дозволити це, то зараз звертається багато людей із приватного сектору. Їх поставили в рамки: більше кубометрів – дорожче платиш. І людина вже починає рахувати гроші – краще мені взагалі відмовитися від газу і поставити насос, який у 4 рази менше електроенергії споживає. Багато людей хочуть взагалі відключитися, не залежати від держави. Населення починає розуміти, що вкладаючи в енергоефективні й енергоекономні технології, вони вкладають в майбутнє. І згодом це дозволить суттєво зекономити, окупиться. До того ж, є ж іще такі моменти, як екологія тощо.