Те, що зробили лісівники Канівщини для свого району за останні 60 років, можна, без перебільшення, назвати трудовим подвигом. Вони озеленили лісами оголені канівські гори і тим самим зміцнили їх, припинили руйнацію крутосхилів і змивання ґрунтів у водоймища, створили потужну водоохоронну систему, чим зупинили подальшу руйнацію землі, утворення нових ярів, які вже стали катастрофою для цього краю.
Лише в Канівському районі нараховувалося 5,5 тисячі ярів. Вони займали майже 13 тисяч гектарів. За рік поглиналося 200-300 гектарів ріллі.
- З моменту заснування Канівської ГЛМС (лісгосп – з 1991-го) на території Канівського і Корсунь-Шевченківського районів збудовано 434 тисячі погонних метрів водовідвідних і водозатримуючих валів – 94 складних залізобетонних водоскидів різних конструкцій, - розповідає директор ДП «Канівське лісове господарство» Олександр Ігнатюк.
Сьогодні на території лісгоспу близько 70 діючих ярів, а для приборкування їх потрібні чималі кошти. Потребують негайного капітального ремонту близько десяти складних гідроспоруд. Кожні 8-12 років потрібно відновлювати вали, яких на підприємстві 400 кілометрів. Чверть з них потрібує негайної реконструкції, - йдеться в публікації журналу «Ліси Черкащини».
Зважаючи на складні економічні умови, непросто вирішуються проблеми, пов'язані з доглядом за гідротехнічними спорудами. Раніше всі ці роботи справно фінансувалися з державного бюджету, проте протягом останнього десятиріччя кошти на такі вкрай важливі роботи виділяються у дуже малих розмірах, або ж зовсім не виділяються.
- Колектив лісгоспу постійно працює в цьому напрямку, розуміючи, що необхідно зберегти та примножити те, що за десятки років зробили лісівники. Проте ситуація з недофінансуванням, в свою чергу, призводить до поступових спалахів нових ерозійних процесів, а самотужки вирішити цю проблему лісівникам вкрай важко, - підкреслює керівник лісгоспу.
А ще турбує лісівників ставлення місцевих жителів до природи, які забруднюють яри сміттям, перетворюють їх у звалища мотлоху. Досить часто побутові відходи скидають у водостоки, які забиваються та не можуть виконувати свої функції. Працівникам лісового господарства постійно доводиться все це прибирати. І не зважаючи на проведення серед населення роз’яснювальної роботи, стихійні сміттєзвалища продовжують з’являтися.
