press

СТОВ "Трівія" на Канівщині – найбільше тваринницьке господарство

Молочне господарство… Великі стада корів, загони, ферми… Для нас ці речі за останні десятиліття стали майже екзотикою, адже поголів'я ВРХ зменшилося в нашій країні настільки, що навіть у післявоєнні роки корів було більше, ніж зараз - у ніби-то мирний і спокійний час. На Канівщині, наприклад, існує лише одне господарство, яке системно займається вирощуванням молочних корів. Це СТОВ "Трівія" у Литвинці. Попри те, що таке господарство в районі одне, воно досягло майже європейського рівня утримання худоби і виробництва молока. «Дніпрова зірка» поспілкувалася із його засновником і керівником Едуардом Переходьком, білорусом за походженням і українцем - за покликом серця.

- Моя освіта ніяк не пов'язана із нинішньою діяльністю, - розповідає Едуард Переходько. - За професією я технік-технолог з обладнання котельних і турбінних установок. Як бачите - досить далеко і від тваринництва, і від сільського господарства взагалі. Але, мабуть, це моє покликання, яким я живу зараз. Рослинництва я боявся раніше, побоююся і тепер. Побоююся в якому плані: це досить ризикована справа, якою варто займатися лише тоді, коли ти маєш не менше тисячі гектарів землі для обробітку. В іншому випадку - це просто збитково. Займатися тваринництвом почав ще у 2000 році. Тоді було придбано 21 свиноматку, й протягом трьох років я вирощував м'ясні породи свиней. Та неефективна цінова політика держави щодо продукції сільського господарства призвела до того, що вирощувати свиней на м'ясо стало невигідно...

Невдала спроба розпочати діяльність у галузі тваринництва не зупинила Е.Переходька і він вирішив підійти до цього питання з іншого боку. Спродавши усе поголів'я свиней, він придбав у селян у жовтні 2002 року вісім молочних корів й почав займатися великою рогатою худобою молочного напрямку. Саме в той час став розбудовуватися й нарощувати свої потужності Канівський маслосирзавод, тож ринок збуту молока був надійний і стабільний, а, отже, і можливостей для розвитку стало більше.

У 2010 році приватне підприємство Е.Переходька змінило свій статус і стало йменуватися СТОВ "Трівія". До речі, назва підприємства походить від імені старослов'янської богині Трівії - захисниці тварин та плодючості землі.

Тварин підприємство в основному закуповує у селян. Головним критерієм для відбору є надої, які повинні становити не менше 22-25 літрів молока на добу або 5,5-7 тис. літрів на рік. Наразі у під-приємстві нараховується 114 дійних корів, з яких більше 90% відповідають цим критеріям. Є й корови-рекордсменки, які дають по 45-47 літрів молока на добу. Таких у господарстві близько п'ятнадцяти. Загалом на підприємстві надої складають близько тонни молока на добу.

- У цьому році ми залишили ще 50 теличок, які через рік стануть коровами, а ми збільшимо продуктивність до 1,5-2 тонн молока на добу, - говорить директор підприємства Е.Переходько.

- Наразі "Трівія" знаходиться на стадії активного розширення та інвестування, - продовжує фермер. - Майже всі гроші, що їх заробляє господарство, вкладаються у його розвиток. Так, нещодавно було закуплено сім'я високопродуктивних биків, потомство яких дає по 12-15 тонн молока на рік. Цим сім'ям вже було запліднено наших корів, чекаємо приплоду. Таким чином, господарство поступово переходить на утримання породистого високопродуктивного поголів'я великої рогатої худоби.

Як бачите, 2012 рік стане роком нарощування поголів'я молочних корів до 220 голів, - продовжує директор свою розповідь. - Згодом плануємо зайнятися й м'ясним тваринництвом, утримуючи до 60-70 голів биків м'ясних порід. Крім того, наступної весни плануємо закупити 50-60 кіз породи "золотиста", що дають по 6-7 літрів молока на добу. Це молоко йтиме на виготовлення бринзи.

Велику увагу в господарстві приділяють питанню здорової продукції.

- Наше підприємство займається виробництвом лише екологічно чистого молока, - говорить Е.Переходько. - Ми не використовуємо харчові добавки, годуємо корів лише природними продуктами: сіном, силосом, жомом, макухою, які вирощені та заготовлені самим підприємством. Тварини утримуються в належних санітарних умовах, проходять регулярні огляди на наявність захворювань, проводяться необхідні вакцинації.

Маючи таку потужну базу, "Трівія" невдовзі планує налагодити роботу власного цеху з пакетування молока, яке потім буде реалізовуватися на ринках і в торгових точках Канева. З цією метою нещодавно в Росії було закуплене обладнання для розливу і пакетування молока. Реалізовуватиметься молоко під назвою "Литвинецьке домашнє". І це справді буде домашнє молоко, яке вживали колись наші батьки і діди. А коштуватиме воно 5,5 грн. за літр. За домовленістю підприємство зможе постачати молоко до місцевих шкіл і дитсадків, а також для інших закладів і підприємств.

Крім того, Е.Переходько планує також відкрити лінію з виготовлення бринзи з козячого молока, потужністю 300 кг бринзи на добу.

- Якщо ринок поглине нашу пропозицію, - каже директор господарства, - то ми будемо розвиватися і далі, адже є куди: підприємство має 60 га орних земель, де вирощуються необхідні культури на корм худобі, та 350 га пасовищ.

На жаль, що стосується кадрового забезпечення, на підприємстві існує значна плинність кад-рів.

- Наразі колектив оновлюється, - говорить директор господарства. - Люди не хочуть працювати попри, на мою думку, достойні зарплати у 2200-2500 грн. на місяць. Для нас знайти хорошу доярку наразі є великою проблемою, хоча нестачу персоналу відчуваємо і за іншими напрямками роботи. Ми запрошуємо на роботу усіх бажаючих працювати на нашому підприємстві, пропонуємо безкоштовне житло в гуртожитку навіть для цілої родини, а ще - "підйомні" на кілька місяців. Аби тільки було бажання працювати.

Вже дев'ять років - практично від початку створення підприємства - у нас працює дояркою Ніна Козаренко. Це чуйна і добра людина, яка любить тварин і вони відповідають їй взаємністю.

Працює у нас і молодий ветлікар Андрій Віхарєв, який у цьому році закінчив навчання і прийшов до нас на роботу. Це прекрасний спеціаліст, який відразу завоював нашу довіру і визнання.

Загалом, робота в галузі тваринництва дуже важка. Шкода, що не діє програма державних дотацій. За нашими підрахунками, по дотаціях на сільське господарство держава заборгувала СТОВ "Трівія" близько 100 тис. грн.

- Взагалі, з нашого боку до держави чимало запитань, - підводить підсумок Едуард Переходько. - Одне з головних: чому держава не втручається у цінові стосунки між виробниками молока і переробниками? Адже відомо, що молоко наразі закуповується за заниженими цінами, переробники диктують свої умови, а виробники молока зазнають збитків. Інколи переробники нахабніють настільки, що дозволяють собі невчасно розраховуватися з постачальниками молока. Так, Золотоніський переробний завод, з яким ми зараз працюємо, часто переносив виплати на місяць пізніше. А що робити увесь цей час нам, виробникам? На мою думку, так не повинно бути, держава має регулювати ціни на молоко на користь виробників.

Із місцевою владою стосунки у нас хороші. Я є депутатом Литвинецької сільради, переймаюся життям села, допомагаю, чим можу. Лише плата за оренду землі від нашого підприємства до бюджету села становить 32 тис. грн. за рік. Податків щомісяця до бюджетів різних рівнів сплачується 12-13 тис. грн.

На Канівщині такого господарства, як у нас, немає. Тваринництвом не поспішають займатися з декількох причин. Перша з них - це несприятлива цінова політика держави в галузі сільського господарства, друга - людські ресурси (у нас розірваний зв'язок поколінь, не вистачає справжніх професіоналів), третя - низькооплачуваність галузі тваринництва. Ще одна причина, на мою думку, досить важлива - це прагнення до гігантизму - будівництва величезних комплексів, які є досить затратними і неефективними. Я вважаю, що майбутнє - саме за невеликими фермерськими господарствами. Це підтвердила і делегація з Німеччини, яка нещодавно відвідала наше господарство. Німці були відверто здивовані нашими успіхами й високо оці-нили рівень нашої роботи на всіх стадіях виробництва молока.

Якщо говорити про досягнення господарства, можу сказати одне: нам вдалося відродити чи, скоріше, створити, практично, з нуля підприємство, яке забезпечило роботою і достойним заробітком 15 людей. Я вважаю, це наше найголовніше досягнення, зважаючи на ситуацію в державі. А ще ми щодня надоюємо по тонні чудового молока, яке йде споживачам. Погодьтеся, це також суттєво.