ПОРТАЛ
19 березня 2015, 16:12

Перекладач


перекласти з:

перекласти на:

Соціальне підприємництво має розвивати бізнес, а не громадські організації, - експерт

Про соціальне підприємництво в Україні заговорили ще на початку 2000-х. Однак досі навіть представники бізнесу погано розуміють механізм його дії. Кілька спроб іноземних структур розвинути соціальне підприємництво були невдалими. Навіть створення ресурсних центрів не запустило процесу. Досліджувало перспективи розвитку соціального бізнесу в Україні «Дзеркало тижня».

Соціальне підприємництво має розвивати бізнес, а не громадські організації, - експерт

Соціальне підприємництво — це насамперед бізнес. Проте, на відміну від традиційного, створюється в тому числі задля вирішення суспільних проблем, яких у ринковій економіці українського зразка надмірно багато. Тому воно має змогу зайняти вільну нішу в економіці та суспільстві, оскільки дозволяє хоча б частково вирішувати проблеми малих груп.

Попередні спроби реалізувати такі проекти в Україні не мали успіху. Всі вони були зорієнтовані на впровадження соціального підприємництва громадськими організаціями. Експерти стверджують, що треба було вкладати ресурси не в ГО, а в підприємливу особистість.

"Природа громадських і благодійних організацій — неприбуткова. Тобто ці структури можуть мати значний досвід підготовки та виконання проектів, пошук фінансованих міжнародних донорів, проте це не означає вміння заробляти", — говорить Руслан Краплич, експерт із залучення ресурсів.

- Грант не стимулює заробляти гроші, бо нікому та нічого повертати не треба", - підтримує попередню думку , керівник Всеукраїнського ресурсного центру розвитку соціального підприємництва Василь Назарук.

Що потрібно робити

Яким же має бути дієвий механізм сприяння розвитку соціального підприємництва в Україні? Насамперед потрібно провести інформаційну роботу. Адже ні бізнес, ні влада, ні суспільство не розуміють достатньою мірою переваг, які надає розвиток соціального підприємництва. Питання мають вивчати і наукові інституції.

Також, вважає Руслан Краплич, потрібно вести індивідуальну розмову з підприємливими людьми, а не громадськими організаціями. Вони повинні створювати соціальні підприємства. Проводити їх повинна підприємницька спільнота — консультанти-інвестори, які "підняли" бізнес і розуміють суть соціального підприємництва. Це можуть бути благодійні фонди, які мають свій недоторканний капітал. Вони мають виступити коучами, які не запропонують пару тренінгів стартаперам, а вестимуть їх протягом кількох років.

"Якщо бізнес-школи відчинять двері для стартаперів соціального підприємства, це буде кроком уперед", — каже він. Щодо підприємницької спільноти коучів Руслан Краплич упевнений, що вона сформується, як тільки підприємці зрозуміють, що соціальне підприємництво — це незаповнена ніша в економіці та дієвий механізм суспільних змін.

І наводить аналогію із раптовим збільшенням кількості благодійних фондів в Україні: "Наприкінці жовтня 2014 р. їх було майже 10 тис., на початок лютого 2015-го — приблизно 15 тис. Волонтери зрозуміли, що благодійні фонди — це хороший інструмент залучення коштів на потреби військових".

Реальним показником того, що соціальне підприємництво закріпилося в Україні, буде момент самоорганізації соціальних підприємців з метою обміну досвідом і впливу на формування прихильної державної політики. Поки у нас немає багато практик, розмови про законодавство, закріплення терміна "соціальне підприємництво" є марними.

Успішний приклад

Один з успішних прикладів ефективного соціального підприємства в Україні - пекарню "Горіховий дім" створила ГО "Народна допомога-Львів". Потрібно було фінансувати програму інтеграції жінок, які опинилися в кризовій ситуації. Їм надають житло та з допомогою соціального працівника й психолога протягом 14 місяців намагаються повернути до нормального життя.

Саме жінки надихнули на ідею пекарні. Засновник соціальної пекарні Юрій Лопатинський розповідає, що перші кошти — це австрійський грант, бо місцева влада не готова була передбачити невеликі гроші в бюджеті. Наступні — кредит на пільгових умовах від голландських партнерів.

"Потім набивали гулі протягом кількох років, вивчали, що таке маркетинг, як зареєструвати підприємство, як вести управлінський і бухгалтерський обліки", — розповідає Юрій. Проте сьогодні про смачне "печиво задля Доброї справи" знає чимало людей. У 2014 р. ГО спожила лише на 10 тис. грн. більше коштів, ніж змогла профінансувати її потреби пекарня. "У планах — вийти в хороший плюс. Ми ведемо перемовини про наступний кредит. Готові до розширення діяльності", — ділиться засновник пекарні.

Соціальне підприємництво в нашій державі часто є єдиним можливим варіантом бодай часткового вирішення суспільних проблем. У час непростих викликів в Україні такий бізнес для людей надважливий.