У пошуках нових ринків збуту вітчизняний бізнес звертає свої погляди до арабських країн. Однак на заваді стає специфіка роботи в мусульманських країнах. В ексклюзивному коментарі порталу «Діловий регіон» директор з розвитку бізнесу Українського Центру Консультування та Інформації (UCCI) Вікторія Рахматуліна розповіла, чому рейтинг України серед арабів нижчий, ніж Нігерії, та які стратегії допоможуть вийти нашим компаніям на ринки Перської затоки.
Арабський ринок цікавий для черкаського бізнесу, що пов’язаний із переробкою сільгосппродукції та виробництвом харчів. Однак щоб налагодити конструктивну співпрацю, необхідно знати ряд нюансів та обійти серйозні ментальні перешкоди на шляху наших товарів до країн Перської затоки.
«Це ринок, де є все. І щоб там позиціонувати себе, треба спочатку чимало витратити. Швидко на арабському ринку не вкоренишся. Вони мусульмани. У них свої традиції, яких жорстко дотримуються», – говорить Вікторія Рахматуліна.
Для українських виробників, які зацікавлені освоювати східні ринки, відпрацьовані кілька стратегій. Вони дають можливість із мінімальними витратами визначити, наскільки затребуваною є та чи інша продукція.
Втім, українці самі «докладають зусиль» для формування не надто позитивного іміджу.
«Сьогодні серед арабських бізнесменів рейтинг України нижчий, ніж Нігерії. Іноді вони самі звертаються до нас, щоб ми стали гарантом. Бо арабські компанії бояться працювати напряму з українськими. Багато неякісної продукції туди поставлено, багато проблем з оплатою потім виникає. Наші компанії люблять працювати за передплатою. Араби спочатку платили, але не отримували товар або отримували товар поганої якості», – розповідає експерт.
Попри все, арабсько-українська співпраця залишається перспективною і вигідною для обох сторін. Необхідно лише правильно налагодити відносини. За словами Вікторії Рахматуліної, основними причинами поразки українських підприємців є те, що вони не знають, як працювати з арабськими партнерами, не мають бажання вчитися на чужих помилках і прислухатися до порад.
«Дуже прикро дивитися, коли нашу продукцію продає хтось інший – румуни, пакистанці, всі, хто завгодно. Тому хочеться, щоб наші компанії змогли вийти на цей ринок, але зробили це правильно. Можливо, треба об’єднатися, що не властиво нашій ментальності. Але якщо ми не будемо діяти таким спільним фронтом, навряд чи щось вийде», – вважає експерт.