Целюлозно-паперова промисловість має перспективи

16 жовтня своє професійне свято відзначають працівники целюлозно-паперової промисловості. Ця галузь входить до п’ятірки найбільш розвинених напрямів промисловості на Черкащині, проте сьогодні в ній не бракує проблем.

Мережа целюлозно-паперового виробництва на Черкащині представлена 20 підприємствами, серед яких найпотужніші – «Графія Україна» та «Черкаситара». Саме вони забезпечують 80% виробництва регіонального ринку.

«Черкаситара» з’явилась на Черкащині 16 років тому – коли попит на її продукцію був величезним: в області працювало понад 30 консервних заводів. У 80% випадків замовниками є саме підприємства харчової промисловості, що відправляють свою продукцію у черкаській тарі до країн Європи, Північної Америки, Японії та країни Близького Сходу. Виробничі потужності підприємства дозволяють щодня виробляти до 30 тисяч м2 гофровиробів.

Однак, із настанням кризи, у «Черкаситари», як і решти підприємств целюлозно-паперової промисловості, почалися проблеми: об’єми виробництва «харчовиків» упали на 30-35% - відповідно, і тари для упакування їх продукції також стало потрібно значно менше.

Як розповів керівник відділу збуту ПрАТ «Черкаситара» Олександр Чабак, багато підприємств целюлозно-паперової промисловості були змушені тимчасово припинити або суттєво зменшити своє виробництво. Додалися й інші проблеми: відсутність кредитування, різке підняття цін на енергоносії (і значне збільшення собівартості продукції, оскільки виробництво має високу енергоємність), необхідність модернізації устаткування та впровадження сучасних енергозберігаючих технологій.

Зі вступом України до СОТ на ринок накотила хвиля імпорту: щороку в Україну завозиться більше одного мільйона тон різних видів картону та паперу, найбільше - із Росії, а також – із Фінляндії, Німеччини, Австрії та Польщі. Крім того, пов’язане із кризою падіння обсягів збуту на традиційних ринках, спонукало великі іноземні компанії - «Mondi Group», «Smurfit Kappa Group» - шукати нові ринки, і з часом вони планують відкриття своїх виробництв в Україні. «Дунапак Україна» (представник австрійського виробника) вже має успішне підприємство у Львівській області і будує новий комбінат у Херсонській.

Однією із найбільших проблем галузі є відсутність власної сировинної бази для виготовлення продукції. Дефіцит сировини на внутрішньому ринку обернувся повною залежністю від імпорту - хоча за рівнем лісових масивів та об’ємів заготовки деревини Україна не відрізняється від тієї ж Польщі. Усі наші сусіди – Білорусь, Росія, Словакія, Австрія, країни Прибалтики - мають свою сировинну базу для целюлозно-паперової промисловості. А Україна експортує круглий ліс, замість того, щоб здійснювати глибоку переробку деревини і забезпечувати цим потреби власної целюлозно-паперової галузі. Крім того, в України є постійна дешева сировина - солома, яку вже давно використовують у світовому целюлозно-паперовому виробництві. Витрати на створення такого виробництва значно менші, ніж на будівництво целюлозного заводу. Відтак, дефіцит целюлозно-паперової сировини в Україні необхідно компенсувати - не через імпорт, а шляхом створення необхідних виробництв в Україні - до речі, за висновками зарубіжних експертів, український ринок картонно-паперової продукції є досить перспективним щодо залучення інвестицій і отримання реального прибутку.

- Усі ці пропозиції мають увійти до загальнодержавної програми розвитку целюлозно-паперової промисловості України. Для розробки відповідної програми асоціація «Укрпапір» залучила компанію «Poyry» (Фінляндія), - зазначив керівник відділу збуту ПрАТ «Черкаситара» Олександр Чабак. - Спільно із Міністерством промислової політики вже розроблено пропозиції, що, після затвердження Кабміном, мають перетворитись на програму розвитку галузі до 2020 року.

За матеріалами Черкаського прес-клубу