ПОРТАЛ
5 квітня 2016, 16:33

Перекладач


перекласти з:

перекласти на:

Бізнес на квартирі: що потрібно врахувати

Бізнес на квартирі: що потрібно врахувати

Потреба в зміні цільового призначення приміщень за час кризи знизилася. По-перше, переведення з житлового фонду в нежитловий - витратна процедура, на яку зараз у дрібного бізнесу немає зайвих грошей. По-друге, на ринку з'явилася велика кількість вільних офісів різного цінового і класового рівня.

Для бізнесу

Проте, іноді переведення житлового приміщення в нежитлове - чи не єдиний вихід і для власника нерухомості, і для орендарів, - пише ABCNews.

Як пояснює партнер АК «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, мова йде, перш за все, про приватних підприємців та осіб, що займаються роздрібним продажем. В першу чергу це стосується приміщень на перших поверхах житлових будинків.

Нежитлова нерухомість має більш високу ціну купівлі-продажу, а також більш високий розмір орендної плати. Сенс зміни статусу приміщення, як пояснює партнер ЮФ «Ілляшев та партнери» Максим Копейчиков, полягає в можливості її комерційної експлуатації без претензій з боку контролюючих органів. «Хоча реально контролюючі органи і так нічого зробити не можуть», - додає юрист.

«Вигода в тому, що можна використовувати нерухомість для заробляння грошей - розмістити офіс, магазин, аптеку. Як безпосередньо самим власником, так і здати в оренду», - резюмує партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Олена Зубченко.

Серед недоліків, які супроводжують процедуру переведення житлового приміщення в нежитлове, - дорожнеча самої процедури. Не завжди пов'язані з цим витрати можуть окупитися в кінцевому результаті. Крім цього, власники нежитлової нерухомості повинні бути готові оплачувати комунальні послуги за вищими тарифами і більш високий розмір податку на нерухоме майно, а також, не виключено, пайові внески на розвиток інфраструктури населеного пункту. Олена Зубченко каже, що є ще й ризик того, що прокуратура може оскаржити зміну цільового призначення в суді.

Індивідуальне переведення

Труднощі зміни статусу нерухомості полягають у тому, що на сьогодні немає єдиного законодавчого акту, який би регулював процедуру - вирішення питання віддано на відкуп місцевим органам влади. Відповідно, в кожному населеному пункті орган місцевого самоврядування встановлює свій порядок цієї процедури. Безпосередньо питаннями переведення житлових приміщень в нежитлові займаються спільно виконавчий комітет міської ради та міжвідомчі комісії, створені при державних районних адміністраціях.

Старі норми

Процедура зміни призначення приміщення регулюється не тільки різноманітними місцевими нормативними актами, а й одним застарілим законом - Житловим кодексом УРСР, окремі статті якого абсолютно не відповідають сьогоднішнім реаліям.

Хто в допомогу? Тому, за словами Максима Копейчикова, процедура складна і непередбачувана. - Питання в тому, що місцеву раду неможливо примусити перевести приміщення з житлового в нежитлове, це виключно питання доброї волі депутатів (членів виконкомів, хоча в цій частині, не зважаючи на сформовану практику, питання спірне, тому що Житловий кодекс вимагає рішення самих рад)», - пояснює складність ситуації юрист. Тож не дивно, підкреслює Ростислав Кравець, що питання супроводжується великою кількістю дозвільних документів і високим рівнем корупції.

Допомагають врегулювати такі питання юристи (зазвичай не з великих компаній), або ріелтори, або спеціальні посередники. Як правило, для вирішення цих завдань звертаються до кваліфікованих юристів, але є сенс також звернутися до ріелторів для проведення оцінки фінансової доцільності такого переведення.


директор ПП «Венд»
Олександр Романенко
заступник генерального директора ТОВ АПК «Маїс»
Олександр Самойленко
директор Черкаської спілки продовольчих маркетів
Руслан Петрик
підприємець, ТМ «Сміляночка»
Вадим Слободяник
комерційний директор ТОВ «Красногірський олійний завод»
Олег Завадський