Корсунь-Шевченківська гідроелектростанція дала промисловий струм 80 років тому, у липні 1934 року. Знаменита вона тим, що це була найбільша на той час в Україні сільська ГЕС. Її потужність становила 2000 кіловат, орієнтовна вартість — 1,6 мільйона тодішніх карбованців.
Почалося будівництво ГЕС у Корсуні 2 травня 1930 року. Тоді все місто урочистою ходою вирушило на закладання станції, пише
Черкаський край. А будівництво велося переважно вручну: з механізмів були одна каменедробарка, одна бетономішалка, стругальний верстат, одна автомашина і два тракторні тягачі, а ще 12 коней.
18 липня 1934 року в присутності представників кількох сусідніх районів у мережі увімкнули напругу. А вже наступного дня в колгоспі села Дацьки Корсунь-Шевченківського району запрацювала перша електромолотарка. Так ГЕС дала людям у великій окрузі нову якість життя. Напередодні Великої Вітчизняної війни вже було прокладено майже 500 кілометрів ліній електропередач, енергію одержали 110 колгоспів, по чотири МТС та цукрозаводи, три текстильні фабрики, 42 млини.
Німецько-фашистські загарбники підірвали ГЕС і надводну частину греблі, зруйнували електролінії й трансформаторні підстанції. Її відновлення тривало три роки: перша черга ГЕС стала до ладу 13 березня 1947 року, а 22 червня промисловий струм дав другий генератор. Електроенергію знову одержали промислові підприємства й колгоспи Корсунь-Шевченківського, Городищенського, Богуславського і частково Канівського та Лисянського районів.
Час брав своє: у 90-их роках минулого століття стала реальною загроза руйнації греблі ГЕС через підмивання її биків. І ось у 2000-му році зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт» взяла Корсунь-Шевченківську та Стеблівську ГЕС в оренду. Кошти інвесторів дозволили не тільки зберегти історичну споруду греблі, а й здійснити реконструкцію. Зараз ГЕС виробляє від 4 до 7 мільйонів кіловат електроенергії за рік. Обслуговують станцію вісім працівників.
