Мало хто їх нас хоч раз у житті не опинявся на межі особистого "технічного дефолту" – коли конче потрібно кудись або комусь нести свої гроші, а їх фізично немає в наявності. Та й просто ситуація, коли хочеш щось купити, а нема за що – не з найприємніших. Як заощаджувати зароблені кошти з’ясовувала «Сегодня» у експертів.
Більшість сімей насправді має дуже туманне уявлення про те, куди реально йдуть їхні гроші. Тож не зайве контролювати витрати. Адже як стверджує незалежний фінансовий консультант, керівник проекту "ФінЛайф" Олег Каштан, якщо людина не може чітко контролювати свої грошові потоки, вона приречена відчувати фінансові труднощі незалежно від рівня своїх доходів.
У наш час економія виглядає настільки важливою, що багато тут же кидаються впроваджувати її в життя, вбачаючи управління домашнім бюджетом тільки в більш жорсткому контролі за витратами. А це не правильно.
НА ПОЧАТКУ
"Перша мета, яку людина повинна перед собою поставити, – це навчитися заробляти", – говорить Олександр Чедрик. Тому що часто люди беруться за скорочення витрат (у тому числі і відмовляючи собі в якихось важливих речах), ще не вичерпавши свої можливості по збільшенню доходів. Наприклад: знайти більш високооплачувану роботу, знайти підробіток тощо. Якщо ми прагнемо збільшувати свої доходи, це стимулює нас рости і розвиватися.
Перша мета – накопичити суму, що дозволяє прожити 6 місяців.
ДРУГЕ
Наступний крок, за словами Олександра Чедрика, – це навчитися зберігати частину з заробленого, але так, щоб не поповнити ряди Плюшкіних.
Перша велика мета – це створення фінансового захисту. Під нею розуміють наявність суми, що дозволяє "в разі чого" прожити, не отримуючи доходів, хоча б 6 місяців. Ці гроші мають бути збережені з максимальною надійністю: частина – в абсолютно надійному банку, частина – готівкою (у валюті, якій ви більше довіряєте).
Бажано будь-які інші великі фінансові цілі ставити перед собою тільки після створення такої подушки безпеки.
ТРЕТЄ
"Третім кроком частину зароблених грошей треба відправити попрацювати, – говорить Олександр Чедрик. – Важливо, щоб перші інструменти були максимально консервативні, з невеликою прибутковістю.
Це може бути або накопичувальна програма страхування життя, або банківські депозити". Більш прибуткові, але й ризиковані вкладення, можна починати потроху освоювати тільки після створення подушки безпеки.
ДЕСЯТИНА
Світовий гуру Бодо Шеффер у своїй книзі "Шлях до фінансової незалежності" радить: як тільки у вас з'являються гроші, відразу відкладати на окремий рахунок 10% від отриманого.
Своя версія до створення накопичень є і у фінансового консультанта, провідного фінансових тренінгів Олександра Чедрика. А саме – шість правил, згідно з якими готівка відправляється в скарбничку:
1. 10% від доходу.
2. Дрібні гроші кожного дня.
3. Емоційно незначна сума щодня.
4. Отримав знижку – 50% від неї.
5. Непередбачений дохід – 50%.
6. 5% від будь-якої покупки вище 100 грн.
Правильно розкладаємо доходи: за часом або за типами витрат
У "докомп'ютерну" еру люди були обмежені у використовуваному інструментарії. Але, тим не менш, знайшли достатньо прості й ефективні прийоми контролю фінансової дисципліни сім'ї. Одні з них пов'язані з розподілом витрат за часом, інші – за статтями витрат. Найбільш популярний вислів вони знайшли в методах "чотирьох" і "семи конвертів".
Один конверт можна виділяти на тиждень або на кожну категорію витрат.
ЧОТИРИ. Тут розподіл грошей йде по часу: один конверт на тиждень. З чергового місячного доходу віднімаємо вже згадані 10% на заощадження, а також усі обов'язкові щомісячні платежі. Решту ділимо на 4,3 (середнє число тижнів у місяці), і результат розкладаємо в кожен з чотирьох конвертів. Тепер наше завдання на нерегулярні і випадкові покупки щотижня витрачати тільки те, що взято з відповідного конверта. Якщо до кінця тижня в конверті щось залишилося, можна додати цю суму до заощаджень, витратити на сімейний похід в кіно або перекласти в наступний конверт.
СІМ. У цьому методі в один конверт щомісяця відкладається встановлена в сім'ї частка на накопичення – спочатку "на чорний день" (фінансовий захист), а після – для досягнення й інших великих фінансових цілей. У другий конверт відправляється сума на обов'язкові щомісячні витрати: за комунальні послуги, житло і т. д. У третій – відрахування на майбутню відпустку або інший запланований сімейний відпочинок. Певним дослідним шляхом суму на харчування відправляєте в четвертий пакет, а в п'ятий – те, що плануєте витратити на речі: одяг, взуття, меблі і т. д. Шостий конверт повинен містити витрати на підростаюче покоління – від покупки іграшок до оплати послуг репетиторів.
А найприємніше – в сьомому: туди в кінці місяця збирається все, що залишилося в інших конвертах (крім "ощадного"). Ці гроші можна витратити на себе, або перекласти їх в будь-який обраний конверт на наступний місяць. Зрозуміло, що "сховищ" не обов'язково має бути саме сім – ви цілком можете збільшити їх число, виділивши окремі категорії витрат, які, на ваш погляд, вимагають більш пильного контролю.
СУМІШІ. Зрештою, можна скомбінувати два "конвертових" методи і створити власну версію якого-небудь "скринково-конвертового" підходу. Наприклад, заводите собі чотири скриньки, по одній на тиждень, а всередині кожної тримайте кілька конвертів для різних категорій витрат. Або кілька "категорійних" папок по чотири "тижневих" конверти в кожній. Головне – не перестаратися, створивши щось настільки складне, що ним просто не захочеться користуватися.
Але мало розпланувати свої майбутні витрати. Треба ще знайти собі такого джина, який бив би по руках кожного разу, коли тягнешся витратити зайву гривню, через яку потім не зійдеться баланс в кінці місяця. А ще – не давав би несанкціоновано перекладати гроші з конверта в конверт, коли ви запевняєте себе, що це – востаннє.
