Як проводять дослідження в черкаських лабораторіях, або Що спільного в людини з лимонадом

Лабораторія – не судмедекспертиза

«Якщо лабораторія отримує матеріал для досліджень – кров, сечу чи будь-що інше – вона апріорі його приймає як біологічний матеріал. Бо інші дослідження ми просто не проводимо. Ми ж не судмедекспертиза», – найперше сказала Тетяна Жук.

Діагностична лабораторія за визначенням не має можливостей для дослідження матеріалу щодо його походження. Це потребує надточних методик і спеціальних реагентів, які у звичайні лікарняні лабораторії просто не постачають. Тому лаборант, беручи матеріал, апріорі приймає і досліджує його як біологічний. Та чи справді лимонад і сеча дають однакові хімічні реакції? Це ми вирішили перевірити разом із завлабораторією.

Як проводять дослідження біологічного матеріалу

Отримавши свіжий матеріал, Тетяна Жук узялася до роботи. Передусім за допомогою циліндра виміряла об’єм. Колір її визначили як солом’яно-жовтий, що відповідає нормі.

По тому за допомогою спеціальної індикаторної смужки ми визначили кислотно-лужне середовище. Його має всяка рідина. Реакція була кислою, що також є нормальним для біологічного матеріалу.

Проби на цукор виявили відхилення. У нормі цукру в сечі бути не повинно. А тут, як свідчить індикаторна смужка, міститься не менше 0,1 г/л. «Це вже є показанням для більш детальних досліджень. Такому пацієнту порадять здати кров на цукор. Однак, може бути, що людина напередодні переборщила з солодким. І в такому разі цукор також може діагностуватися», – прокоментувала Тетяна Володимирівна.

Людський фактор

Після цього у спеціальній пробірці рідину відправили у центрифугу, щоб отримати осад. Зливши надосадову рідину, Тетяна Володимирівна крапнула осад на скло, накрила спеціальним скельцем і взяла на дослідження під мікроскопом. Сучасний мікроскоп дав нам можливість бачити повну картину на моніторі. Її трактування цілком залежить від лаборанта.

«Тут ми фіксуємо окремі частинки, лусочки. І вони схожі на звичайний вміст сечі. Якщо лаборант працює не перший рік, то довіряє своєму досвіду. А новачок, щоб перевірити себе, звертається, наприклад, ось до такого довідника. Це буквар для лаборанта», – посміхається Тетяна Жук і показує великий товстий журнал. Картинки і справді мають багато спільного.

«Ось тут бачимо деякі включення, які можна трактувати як оксалати. Але їх ми поставимо під питання в результаті аналізу. Так само можуть бути елементи, схожі на лейкоцити чи еритроцити. Це вже тут людський фактор. А якщо чай, який здали замість сечі, був зроблений ввечері, а здали його вранці, то там іще й бактерії можуть виявити», – каже завлабораторією.

По суті, лаборант за невеликим фрагментом має відтворити повну картину того, що відбувається в організмі. «У цьому наша робота нагадує сліпих, яких попросили розказати про слона. І хто натрапив на ногу, казав, що слон – як колона. А хто взявся за хвоста, говорив, що він як мотузка», – зауважила Тетяна Жук. Саме тому дослідження можуть містити деякі неточності.

На що хворий лимонад?

Лабораторне дослідження засвідчило, що майже всі показники нашого лимонаду в нормі, окрім цукру. Тому отримали рекомендацію здати кров на глюкозу.

Водночас Тетяна Жук зауважила, що результати аналізів багато в чому залежать також і він того, наскільки правильно зібраний матеріал. Ємність обов’язково має бути чистою. А для бактеріального посіву ще й стерильною. Необхідно обов’язково вимити руки та провести гігієну статевих органів. Інакше будь-які елементи, що випадково потраплять до матеріалу досліджень, можуть бути виявлені в результаті аналізу.

Отож, діагностичні лабораторії проводять скринінгові аналізи, які виявляють обмежений чітко визначений перелік показників. І походження отриманої рідини не є предметом їхніх досліджень. Біологічні та інші рідини мають більшість спільних характеристик і показників, тому діагностуються лабораторними методами. Водночас, не можна виключати суб’єктивний фактор, адже лаборанти – також люди.