Голова Правління ПАТ «АЗОТ» Віталій Скляров прокоментував конфліктну ситуацію, яка виникла у взаєминах з КП «Черкасиводоканал» та набула резонансу після заяви комунальників про можливе припинення водопостачання та водовідведення через блокування рахунків підприємства. «Каменем спотикання» став борг у сумі 17,2 млн. грн. за очистку промислових та стічних вод цехом ОПСВ «АЗОТУ», який промисловці намагаються за рішенням суду стягнути з водоканалу.
Боргова історія
– Нинішній тариф, за яким ПАТ «АЗОТ» очищає стоки для КП «Черкасиводоканалу» і який затверджений НКРЕ, лише покриває наші затрати. А до 2012 року наше підприємство взагалі очищувало стічні води за ціною, нижчою від собівартості і, по-суті, в такий спосіб субсидувало бюджет комунального підприємства. Борг, про який сьогодні йде мова, утворився ще в кінці 2013-го та в 2014 роках і складає 17,2 млн.грн.
Є рішення суду, відповідно до якого «Черкасиводоканал» мав би сплатити цю суму в певний термін. «Азот» неодноразово звертався з листами до міської влади та керівництва «Черкасиводоканалу» про погашення заборгованості (останній лист від 26 січня 2016 року), однак відповідного реагування на них ми так і не отримали. Нині ж керівник «Водоканалу» замість того, щоб звернутися до ПАТ «АЗОТ» і домовлятися про реструктуризацію боргу чи пропонувати інші шляхи його повернення, виходить до преси з провокаційною заявою, що «…вже днями підприємствам Черкас водопостачання може бути повністю припинене, а населенню – обмежене кількома годинами на добу», роблячи людей заручниками цієї ситуації та демонструючи свою неспроможність вести діалог і шукати прийнятні кроки для вирішення нагальних питань.
Наше підприємство було в подібній ситуації торік, коли нам відключили газ за борги і ми змушені були зупинити виробництво. 4 місяці «Азот» перебував у простої аж поки не було досягнуто домовленостей, розроблено механізм за яким підприємство змогло поступово розраховуватися з боргами. Натомість ще маємо й заборгованість «Водоканалу», через яку ми терпимо збитки та не можемо в повному обсязі реалізувати інвестиційні програми з модернізації цеху очищення промислових і стічних вод (ОПСВ).
З кожним роком якість стічних вод, які поступають на очищення з м. Черкаси погіршується. Таке навантаження цех ОПСВ витримує саме завдяки постійній модернізації обладнання. Стоки міста і підприємства очищаються настільки якісно, що за деякими параметрами вода, яку ми скидаємо після очищення, є кращою, ніж фонові показники самої річки.
Куди зникає тарифна різниця?
Вводячи в оману громадськість і перекладаючи свою відповідальність на наші плечі, пан Овчаренко прозоро натякає, мовляв, зрозумійте нас! Ми готові вас зрозуміти, якщо ви поясните людям просту річ: як ви умудрилися, починаючи з 2014 року, три рази підвищити тарифи для населення, підприємств і організацій міста за очищення стічних каналізаційних вод, які насправді очищає ПАТ «АЗОТ», тоді як наш тариф залишився на тому ж рівні. «Азот» бере з «Водоканалу» 1,41 грн. за 1 м3 (з ПДВ). Тариф «Водоканалу» – 4,14 грн. за м3.(з ПДВ). Тобто, вартість наших послуг складає у його тарифі лише 30%? Куди йдуть решта 70 % різниці в тарифах?
Про передачу ОПСВ в комунальну власність міста
Уже вкотре доводиться чути ще одну нісенітницю щодо передачі цеху ОПСВ в комунальну власність міста. Не буду вдаватися в деталі. Скажу лише, що такий об’єкт вимагає, з одного боку, постійної та високої організаційної роботи, а з іншого – великих фінансових витрат. У мене питання: чи зможе КП «Черкасиводоканал», якому хронічно, як ми бачимо, не вистачає коштів елементарно розраховуватися з боргами за надані йому послуги, ще й самостійно утримувати очисні споруди?
Враховуючи, що наше підприємство хімічне, наявність такого об’єкту є стратегічно важливим з точки зору екологічної і економічної безпеки, не важко спрогнозувати наслідки, які можуть виникнути у разі передачі його в руки непрофесійних людей. Особливо, якщо врахувати сумну долю міських очисних споруд.
Хочу нагадати, що у КП «Черкасиводоканал» були власні очисні споруди, які працювали неефективно, і тому рішенням Черкаської міської ради №96 від 24.03.1992р. були виведені з експлуатації, а стічні води міста передані для очищення на біологічні очисні споруди ПАТ «АЗОТ». Цим же рішенням міська влада зобов’язала наше підприємство власним коштом ремонтувати напірні трубопроводи, по яких транспортуються виключно стічні води м. Черкаси (два трубопроводи загальною довжиною 30 км). Ми не можемо допустити, щоб очисні споруди, на яких нині тримається очистка всіх стоків міста й підприємств, спіткала така ж доля.
Для забезпечення ефективного функціонування ОПСВ «Азот» щорічно спрямовує понад 50 мільйонів гривень. Чи в змозі буде місто утримувати такий об’єкт, бюджет якого завжди тріщить по швах?
Хотів би розчарувати й тих, хто думає, що взявши під свій контроль комплекс водоочищення, можна заробляти, наприклад, встановивши завищені тарифи для «Азоту» чи обкладаючи його «надуманими» штрафами. Ми ніколи не ставили перед собою мету заробляти на очищенні міських стоків і не дозволимо комусь в такий спосіб заробляти за рахунок «Азоту».
Варто нагадати, а може пояснити тим, хто не розуміє, що будівництво хімічного підприємства було б неможливим без очисних споруд. З тим як будувалось і розширювалось виробництво – розширювались і будувались очисні споруди. Тобто, очисні споруди будувались виключно для «АЗОТу» і лише обставини, в яких опинилося місто, змусило нас взяти на себе функцію з очистки його стоків. Тож ми готові й надалі утримувати й розвивати цех з очищення промислових і стічних вод, проводити необхідну модернізацію, дбаючи таким чином про економічну й екологічну безпеку в регіоні.
