Карткові кредити сьогодні залишаються одним з небагатьох живих і доступних видів кредитування, констатують фахівці. Водночас такі гроші – задоволення не з дешевих.
«Відсоткова ставка за такими позиками залежить від класу кредитної картки, наявності довідки про доходи, розміру і терміну надання ліміту, тривалості пільгового періоду, способу використання кредитних ресурсів (безготівковий розрахунок або зняття готівки, у тому числі має значення, в якій мережі банкоматів)», - відзначає директор департаменту аналізу банківського ринку Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс» Діляра Мустафаєва.
Найдорожче карткові кредити обходяться, якщо власник карти знімає гроші зі своєї кредитки в банкоматі, – інформує
Hubs. Причому ставки тут неухильно ростуть. Так, у 2015 році середні ефективні ставки за картковими позиками при знятті в банкоматі засобів фінустанови-емітента в основному перебували в інтервалі 55-57% річних. А вже в січні 2016- го середні ставки підросли до 58,85%.
Крім процентних ставок, є комісія за зняття готівки - від 3 до 7% суми отриманого. Крім відсотків і комісії, щомісяця треба гасити від 3% до 10% основної суми кредиту.
«Якщо з карти тільки знімати готівку і не закривати «мінус» до кінця дії пільгового періоду, переплата клієнта може становити 150% річних» , - попереджає Іван Нікітченко.
Набагато вигідніше використовувати кредитку для безготівкових розрахунків, оскільки в цьому випадку середня ефективна ставка за користування кредитом трохи нижче. У минулому 2015 році вона варіювалася в межах 48,2-50,2% річних, а до початку 2016 року підросла до 51,17%. При безготівкових розрахунках відсутня комісія за зняття «кешу».
Також багато банків пропонують додаткові пільги і бонуси.
«Важливо, що у ряду банків пільговий період поширюється тільки на безготівкові операції», - попереджає Діляра Мустафаєва.
Про навантаження і прострочення
Показово, що навіть зараз, під час кризи, деякі банки все-таки нав'язують кредитні лінії клієнтам, які хочуть отримати виключно дебетові карти. Наприклад, у ПриватБанку платіжну карту видають тільки в парі з кредитною. Отримавши їх, клієнт може відразу ж відмовитися від кредитки, однак продовжити дію дебетової картки можна буде тільки, повторно отримавши кредитну.
Також деякі фінустанови відкривають кредитні лінії до зарплатних карт клієнтів. Оскільки грамотність нашого населення в цьому питанні невелика, нерідкі випадки, коли люди починають використовувати гроші за кредитним лімітом, вважаючи, що їм підвищили зарплату.
Не дивно, що частка прострочених кредитів по картах в портфелях українських банків досить висока. За різними оцінками ця частка може становити від 20-25% до 50% і більше. У все залежить від ризикової політики банку.
Зрозуміло, що банки борються з боржниками усіма можливими способами. Для початку блокують доступ до карти. Причому одні фінустанови блокують кредитку в день виникнення прострочення, а інші дають позичальникам час на погашення: від декількох днів до місяця. У цей час банк намагається додзвонитися до клієнта й домовитися полюбовно про терміни і оптимальні шляхи погашення боргу. Якщо такий метод роботи з клієнтом не спрацьовує, то банк може і нагрянути до нього в гості. А вже якщо і це не допомагає, справу передають колекторам або прямо в суд.
«Позичальникам не варто ховатися від банку і сподіватися, що через рік-два банк спише заборгованість за кредиткою як безнадійну. У випадках невеликих сум, можливо, це так і станеться. Але при цьому треба розуміти, що власник кредитки назавжди потрапляє в «чорний список» неблагонадійних позичальників», - попереджає Олена Трояновська.
